Гут Іоганн-Сигизмунд Готфрид [Гут (Хут) Іван Іванович] Основні факти:
Дати життя: 02.05.1763 - 12.03.1818
Місце народження: м. Рослау, курфюршество Саксонія, Священна Римська імперія німецької нації (з червня 2007 р. м. Дессау-Рослау, земля Саксонія-Ангальт, Федеративна Республіка Німеччина)
Навчався: Галльский університет, м. Галле, курфюршество Саксонія, Священна Римська імперія німецької нації (з 1817 р. , Галле-Виттенбергський університет імені Мартіна Лютера) (1782-1785);
Область досліджень: геодинаміка, фізика комет, фізика Сонця, обертання Землі, математика, астрономія, богослів'я, геодезія, хімія, геофізика, метеорологія. Докторська дисертація: Тривалість обмежена чистою математикою (1787 Галльский університет, м. Галле, курфюршество Саксонія, Священна Римська імперія німецької нації);
Біографія:
Народився 2 травня 1763 р. у м. Рослау курфюршества Саксонія Священної Римської імперії німецької нації (з червня 2007 р. м. Дессау-Рослау землі Саксонія-Ангальт Федеративної Республіки Німеччина)в сім'ї придворного архітектора.
Початкову освіту хлопець отримав в домі батька. Після закінчення гімназії (за деякими даними він протягом 1772-1782 рр. навчався в Гальберштадтськiй школi кафедральної церкви) він вивчав богослов'я, математику та природничі науки в університеті Галле, вступивши у нього 1782 р. і закінчившив 1785 р., де в 1787 р. захистив докторську дисертацію "Тривалість обмежена чистою математикою" ("De protrahendis matheseos purae limitibus") й отримуе ступiнь доктора філософії та вiльних наук. Його вчителем був фiзик i математик професор В. И. Г. Карстен, але до захисту його до представляє вже професор й. Х. Фьорстер по причині смерті попереднього керівника. З 1788 р. Гут читав лекції з алгебри в Галльському університеті і випустив книгу «Начала прикладної математики». Ця робота стала підставою для запрошення вченого на посаду професора фізики і математики в університет Франкфурт-на-Одері в Пруссії, де і викладав майже 20 років.
У Франкфурті він у 1789 р. брав участь в акустичних експериментах Крістіана Ернста Вюнша.
У 1799 р. він був обраний ректором Франкфуртського університету.
Отже, до 1801 р. вчений займався переважно вивченням прикладної математики, архітектури, прикладної механіки та фізики, а з 1801 по 1807 роки він змістив акцент своїх наукових занять в сторону астрономії. У цей період він власним коштом придбав новітні астрономічні прилади і облаштував астрономічну лабораторію у Франкфурті-на-Одері, де відкрив і описав чотири комети : 2 грудня 1801 р., дві у жовтнi i листопадi 1805 р., і четверта - 29 вересия 1807 р. І за наукові праці разом з автором кометної теорії Ф. Бесселя удостоївся премії від І. Воді.
Вчений у 1802 р. здiйснів подорож до Англiї, за словами з метою ознайомитися з найважливішими англійськими обсерваторіями і з оптиками і механіками астрономічних інструментів, а такоже налагожження діловіх наукових контактів.
В результаті поразки Прусії в Наполіонівських війн емігрував в числі інших вчених в м. Харків. За деякими даними, ще в 1803 р. попечитель Харківського навчального округу граф Потоцький звернувся до відомого німецького поета Йоганна Вольфгангу Гете, який виконував обов'язки міністра Захсен-Веймар, з проханням допомогти формуванню викладацького складу Імператорського Харківського університету. За рекомендацією Гете І. Гут був запрошений для читання прикладної математики. Слід зазначити, що згідно «табелю про ранги», що діяв тоді, ординарний професор університету ставав російським дворянином, отримуючи відповідні права і привілеї.
Перший професор прикладної математики і астрономії в Імператорському Харківському університеті, почав працювати в ньому в 1808 р. Заснував астрономічний кабінет університету. Викладав астрономію 2 рази на тиждень, розпочав астрономічні спостереження за допомогою спеціальних приладів, які привіз із собою. Він встановив географічні координати Харкова. Також в Харкові він почав робити перші метеорологічні спостереження.
Пізніше працював в Дерптському університеті. Почесний член Імператорського Харківського університету.
Наприкінці 1809 р. він став першим директором обсерваторії в м. Харків, розпочав астрономічні спостереження за допомогою спеціальних приладів, які привіз із собою. У той час він працював в якості професора прикладної математики Імператорського Харківського університету і його переміщення в Депт стало можливим тільки в 1811 р., коли помер Кнорре Е.К. Він закінчив розпочату Кнорре будівництво астрономічної обсерваторії. Саме тут в Депті він зустрів свого видатного учня В. Я. Струве.
Ще пробуваючи у Харкові він став ідеологом і натхненником градусного вимірювання, яке було виконане вже під керівництвом В. Я. Струве протягом 1816-1852 рр.
Отже, протягом 1811–1818 рр. працював на посаді професора Дерптського університету, прибувши у місто 7 (за Юліанським календпарем або 20 за Григоріанським календарем) серпня 1811 р. Викладав додатково до математичних дисциплін елементи вищої геометрії та геометрії креслення. Завдяки проекту професора Гута в усіх гімназіях Харківського навчального округу (від Курська до Одеси і Криму, від Полтави і Ніжина до Північного Кавказу) проводилися метеорологічні спостереження. Їх результати прямували до Харкова і Санкт-Петербург, а також публікувалися в Західній Європі.
Він займався питанням форми і розмірі Землі і обертання земної кулі.
З 1812 р. вчений був членом-кореспондентом Прусської академії наук.
Попричині погіршення стану здоров'я вчений після 1814 р. покинув обсерваторію майже повністю передав її керування своєму учневі В.Я. Струве.
Помер 28 лютого за Юліанським календарем і 12 березня за Григоріанським календарем 1818 р. у м. Депрт (нині м. Тарту, Естонська Республіка).
Його ім'ям названа мала планета 20333 Johannhut.
Крім таланту математика, фізика і астронома він проявив себе як і теоретик архитектури.
Слід зазначити також, що ще в 1796 р. вчений в Берліні опублікував свій переклад з французької на німецьку мову - «Трактат про деякі акустичних інструментах» швейцарського філософа і математика Джохана Хайнріха Ламберта. Він написав передмову і два додатки до цього перекладу, де на сторінці 109 запустив у вжиток два терміни - німецький fernsprecher і його латинський еквівалент telephon (від грецьких слів «далеко» і «звук / голос»).
В колi наукових iнтересiв вченого були питания, пов'язанi з коливанними маятника, поведiнкою Сонячних плям, рухом комет та їx визначенням й вивченням ix властивостей, хiмiчнi та електричнi процеси, що вiдбуваються у вольтовому стовпчику, рiзноманiтнi експерименти на водi, акустичнi дослiдження, питания астрономii тощо. Він долучився до створеної за ініціативою барона Франца Ксавера фон Цаха об'еднання вчених, названою «Небесна полiцiя» («Himmelspolizei»), основним завданним якоi був постійний мониторинг ночного неба з ціллю виявлення відсутньої планети між орбитами Марса и Юпитера, яка передвіщалася законом Тициуса- Боде.
Основні публікації:
1. Ламберт «Трактат о некоторых акустических инструментах» , перевод Гута І.-С. Г. , Берлин, 1796
2. Huth Johann Sigismund Allgemeines Magazin für die bürgerliche Baukunst, Bd. 1-2. Hrsg.-Weimar 1789-1796
3. Huth Johann Sigismund Anfangsgruende der angewandten Mathematik.-Halle Hemmerde u. Schwetschke
1789 414 S., 3 Taf.
4. Huth Johann Sigismund Astrnonomische Nachrichten und Bemerkungen, physische Beobachtungen des grossen Kometen von 1811, geographische Bestimmungen etc.-1812 Astron. Jahrb. (Bode) Astr. Jahrb. für das Jahr 1815, S. 104
Джерела інформації:
1 На картах Солнечной системы/ Ю. В. Александров//UNIVERSITATES. Наука и просвещение. –2003. – № 3 (15)- С.237
2 The struve dynasty in the history of astronomy in Ukraine / T. G. Artemenko, M. A. Balyshev, I. B. Vavilova // Kinematics and Physics of Celestial.- Volume 25, Issue 3 , p 153 (2009)
3 Астрономия в Харьковском университете (к 100летию основания астрономической обсерватории университета) Александров Ю. В. //Очерки ист. естетвознан. и техн. (Киев).-1988-№34. С.57
4 Григорианский календарь
