Кононович Олександр Костянтинович Основні факти:
Дати життя: 12.02.1850 - 18.05.1910
Місце народження: м. Таганрог, Земля Війська Донського (нині Ростовська область, Російська Федерація)
Навчався: Імператорський Новоросійський університет, м. Одеса, Російська імперія (з 2000 р. Одеський національний університет І. І. Мечникова, Україна) (1871);
Область досліджень: небесна механіка, фотометрія тіл Сонячної ситеми, сонячна фотосфера і хромосфера, астрофізика, Юпітер і супутники, Сатурн і супутники, фізика Сонця, астрометрія, фізика, математика, зоряні системи. Докторська дисертація: Фотометричні дослідження планет Марса, Юпітера і СатурнаДокторська дисертація: Визначення орбіт подвійних зір (1876 Імператорський Новоросійський університет); Докторська дисертація: Обчислення орбiти подвiйної зорi альфа Дiви (1880 Імператорський Новоросійський університет);
Біографія:
Народився 31 січня (за Юліанським календарем або 12 лютого 1850 р. за Григоріанським календарем) у м. Таганрог на Землі Війська Донського (нині в Ростовській області Російської Федерації).
Випускник Рішельєвської гімназії 1867 р., в якій згодом, після повернення в м. Одеса 1876 р., деякий час викладав математику і фізику.
У 1871 р. закінчив Імператорський Новоросійський університет в Одесі із ступенем кандидата.
У 1876 р. опублiкував першу частину магiстерської дисертацiї "Способи обчислення орбiт подвiйних зiр".
У 1880 р. опублікував другу частину магістерської дисертації "Обчислення орбiти подвiйної зорi альфа Дiви" і У 1880 р.(за деякими даними в 1881 р.) захистив у Імператорському Новоросійському університеті.
Згодом він захистив у Імператорському Новоросійському університеті докторську дисертацію "Фотометричні дослідження планет Марса, Юпітера і Сатурна".
Протягом 1873—1876 рр. продовжував освіту в Німеччині, де вивчав астрофотометрію під керівництвом Йоганна Карла Фрідріха Целльнера, слухав лекцiї Гельмгольца i Тiтьєна.
У 1881 р. був обраний завідувачем кафедри астрономії та геодезії та директором Астрономічної обсерваторії Імператорського Новоросійського університету в Одесі. У 1883 р. (за деякими даними в 1884 р.) затверджений екстраординарним, а в 1886 р. - ординарним професором. Пост директора Астрономічної обсерваторії Імператорського Новоросійського університету він займав до 1910 р.
Він є один з піонерів астрофізичних досліджень на теренах тогочасної Російської імперії.
При ньому були виконані дослідження орбіт подвійних зірок, фотометричні дослідження великих планет Сонячної системи Марса, Юпітера й Сатурна за допомогою фотометрів Целльнера, вивчення законів відбиття світла в різних довжинах хвиль від різних поверхонь, було вивчено сонячне затемнення 18 серпня 1887 року. Вчений також вів регулярне фотографування поверхні Сонця та вимірювання положень сонячних плям (колекція містить близько 1500 знімків), систематично спостерігав протуберанці.
Керував в кінці ХІХ ст. спектроскопiчними спостереженнями на 6,5 дюймовому рефракторi Астрономічної обсерваторії Імператорського Новоросійського університету в Одесі за бредiхiнською програмою у свiтлi червоної водневої лiнiї.
Крім завідування кафедрою і обсерваторією вчений неодноразово обирався деканом фізико-математичного факультету і виконував обов'язки ректора Новоросійського університету. За його участю на території Астрономічної обсерваторії були побудовані павільйони і відкрито в 1896 р. Одеське відділення Пулковської обсерваторії.
Помер 5 (за Юліанським календарем, або 18 за Григоріанським календарем) травня 1910 р. в м. Одеса. Похований на кладовищі біля храму Всіх Святих.
Основні наукові інтереси вченого лежали в області дослідження подвійних зірок і фотометрії великих планет.
На його честь названо астероїд 8322 Кононович.
Основні публікації:
1. Кононович А. К. Определение орбит двойных звезд, 1880
2. Кононович А. К. Фотометрические исследования планет Марса, Юпитера и Сатурна
3. Кононович А. К. Определение альбедо белого картона
4. Кононович А. К. Способы пределение орбит двойных звезд, 1876
Джерела інформації:
1 Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы: Биографический справочник. — Киев: Наук. думка, 1986.—510 с.-C.160
2 Корпун Я. Ю., Цесевич В. П. Александр Константинович Кононович, выдающийся украинский астрофизик; его предшественники и ученики // Историко-астрономические исследования.—1956.—Вып. 2.—С. 289—352.
3 Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы: Биографический справочник. — Киев: Наук. думка, 1977.—416 с.-C. 127-128
4 День в історії астрономії
