Осиповський Тимофій Федорович Основні факти:
Дати життя: 02.02.1765 - 24.06.1832
Місце народження: с. Осипівка, Ковровський повіт, Володимирська губернія, Російська імперія
Навчався: Володимирська духовна семінарія, Російська імперія (з 1998 р. Володимирська Свято-Феофанівська духовна семінарія, Російська Федерація) (1783); Петербурзька семінарія (з 1991 р. Російський державний педагогічний університет імені А. І. Герцена, м. Санкт-Петербург, Російська Федерація) (1786);
Область досліджень: математика, астрономія, богослів'я, філософія
Біографія:
Народився 22 січня (за Юліанським календарем або 2 лютого за Григоріанським календарем) 1765 р.(за деякими даними рівно роком піздніше - в 1766 р.) у с. Осипіво Ковровського повіту Володимирської губернії Російської імперії(тепер Кіровського району Володимирської області Російської Федерації) в сім'ї cільского священника.
До 1783 р. навчався у Володимирській духовної семінарії, після чого, як кращий з її учнів, був відправлений до Петербурзької вчительської семінарії (згодом - Педагогічний інститут), яку закінчив в 1786 р. Він став кращим в першому випуску першого російского педагогічного ВУЗу.
Ще будучи студентом Осиповский опублікував свою першу оригінальну статтю «Мова про щасливий стан вченої людини» в антимасонському журналі «Зростаючий виноград».
Протягом 1786-1800 рр. працював учителем фізики, математики та російської та латинської словесності в Московському Головному народному училищі.
Протягом 1800-1803 рр. був професором фізико-математичних наук в Петербурзькому педагогічному інституті. Стає першим директором гімназійної бібліотеки, яка зараз є Науковою бібліотекою імені М. Горького.
Він взяв активну участь в відкритті Харківського університету. Наприкінці 1802 р. від імені піклувальника графа С.О. Потоцького В.Н. Каразін запропонував йому зайняти кафедру чистої математики.7 лютого 1803 р. його особа була затверджена імператором на посаді професора чистої математики на той момент ще не існуючого університету. У лютому 1805 р. вчений починає читати лекції в створеному університеті. Він читав так звану чисту математику, прикладну математику, механіку, оптику і астрономію, при чому астрономію він читав 4 години на тиждень.
Крім того при відкритті 17 січня 1805 р. Харківського університету він призначається постійним засідателем університетського правління і членом училищної комітету, йому доручалося спостереження за касою університету.
У 1807 р. Рада університету присвоїла Т.Ф. Осіповскому ступінь доктора. Протягом 1811-1820 рр. він викладав також на кафедрі прикладної математики. Читав курси математики, механіки, оптики та прикладної астрономії. Серед його учнів був видатний математик М. В. Остроградський.
В 1812 р. вчений був одним із засновників, а згодом і головою "Харківського товариства наук".
Підготовлений Т.Ф.Осіповским підручник "Курс математики" математики витримав три видання і користувався великою популярністю.
У 1813 р Осиповский обирається проректором, а потім ректором Харківського університету, і переобирається на наступні триріччя в 1816 і 1819 рр. Слід зазначити, що у 1808 р і 1810 рр. рада університету більшістю голосів двічі обирав його ректором, але він кожного разу відмовлявся від цієї посади «за слабкості здоров'я».
Деякий час він був редактором Харківського журналу "Український Вісник".
Осиповский, будучи прихильником філософських поглядів французьких матеріалістів і противником філософії Канта, одним з перших виступив з критикою її в своїх публічних промовах «Про простір та час» у 1807 р. і "Роздумах про динамічну філософію Канта» у 1813 р. До останніх років його життя відносяться праці, присвячені оптичним явищам, що відбуваються у земній атмосфері. Займався популяризацією науки, перекладацькою діяльністю, зокрема, переклав на російську мову з французької мови у 1832 р. «Небесну механіку» Лапласа в 4-х томах, яка залишилася в рукописі і з французької мови у 1805 р. «Логіку» Кондильяка, у 1793 р. з німецької Т. Адамса "Електричні досліди ...". Активний член, а потім і голова Філотехніческого товариства, заснованого при Харківському університеті. Протягом 1813-1820 рр. він був ректором Харківського університету. У 1819 р. затверджено в званні заслуженого професора. Однак, за наполяганням реакційного опікуна З.Я.Карнеєва, був звільнений з посади ординарного професора і ректора, хоча щоб помягшити конфлікт між містиками і матеріалістами (яким був і сам Оситповський Т. Ф.) в університеті, Тимофій Федорович подав прохання про його переведенні з кафедри математики на вакантну кафедру астрономії, з передачею викладання всієї математики А.Ф. Павловському. Пізніше переселився в Москву.
У 1827 р. він презентував імператору Миколі І "Дослідження світлих явищ, видимих іноді на небі в певному положенні в міркуванні сонця або місяця", яке роком пізніше було Видане рпосійською академією наук французькою мовою.
Помер 12 (за Юліанським календарем або 24 за Григоріанським календарем) червня 1832 р. Похований на Ваганьковское кладовищі м. Москва.
У 1863 р. в Харківському університеті була заснована стипендія імені Т.Ф.Осіповского.
Основні публікації:
1. Осиповский Т. Ф. о действии сил на гибкие тела и происходящем от того равновесии (рукопись)
2. Осиповский Т. Ф. О календаре//Украинский Весник,4, ч. 11, 1816 г., с. 145 — 150
3. Осиповский Т. Ф. Исследование светлых линий, видимых иногда на небе в определенном положении, в рассуждении Солнца или Луны
4. О пространстве и времени. Речь Т. Ф. Осиповского (1807) // Историко-математическое исследование / гл. ред. Г. Ф. Рыбкин, А. П. Юшкевич. –М. : Государственное издательство технико-теоретической литературы, 1952. –Вып. 5. –С. 9-17
Джерела інформації:
1 Биографии ректоров Харьковского университета
2 uk.astron.kharkov.ua
3 Два века астрономии в Харьковском университете(фотографии) /Ю. В. Александров, Ю. Г. Шкуратов //Universitates. –- С.298
4 Астрономия в Харьковском университете (к 100летию основания астрономической обсерватории университета) Александров Ю. В. //Очерки ист. естетвознан. и техн. (Киев).-1988-№34. С.57
