Ukrainian Virtual Observatory

Павленко Олена Петрівна

Основні факти:

Дата народження: 08.01.1951

Місце народження: ст. Новоолексіївка, Генічеський район, Херсонська область, Українська РСР

Навчалась: Томський Червонопрапорний державний університет імені В. В. Куйбишева (з 2010 р. Національний дослідницький Томський державний університет, Російська Федерація) (1969-1974);

Область досліджень: астрофізика, фотографічна астрометрія, фотометрія, приладобудування. Кандидатська дисертація: Фотометричні дослідження деяких магнітних і рентгенівських Нових (1993 Головна астрономічна обсерваторія НАН України); Докторська дисертація: Катаклізмічні змінні та споріднені подвійні зорі з малим відношенням мас компонентів (2010 );

Біографія:

Народилася 8 січня 1951 р. на ст. Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області Української РСР.

У 1974 р. закінчила навчання на механіко-математичному факультеті Томського державного університету імені В. В. Куйбишева, куди вступила в 1969 р.

Співробітник Кримської астрофізичної обсерваторії з 1975 р. Протягом 2014-2017 рр. (за іншими даними з 2015 р.) працювала на посаді завідуюча лабораторією «Подвійні зорі» відділу фізики зір, з 2018 р. є провідним науковим співробітником відділу фізики зір обсерваторії.

Разом з Прокоф'євою В. В., Бондар Н. І., Майер В. А., Абраменко О. М. та Шаріповою Л. М. розробили телевізійний комплекс для фотометричних та спектрофометричних досліджень зір, який був встановлений на 0,5-м менісковому телескопі МТМ-500 ((F/13) в Кримській астрофізичній обсерваторії.

У 1993 р. захистила у Головній астрономічній обсерваторії НАН України кандидатську дисертацію "Фотометричні дослідження деяких магнітних і рентгенівських Нових". В. В. Прокоф'єва була її науковим керівником.

У 2010 р. захистила докторську дисертацію «Катаклізмічні змінні та споріднені подвійні зірки з малим відношенням мас компонентів» за спеціальністю "астрофізика, радіоастрономія".

З 2018 р. за сумісництвом працює на посаді професора базової кафедри астрофізики і фізики космосу Фізико-технічного інституту Кримського федерального університету імені В. І. Вернадського.

Вона є представником наукової школи академіка А. Б. Сєверного.

З 2018 р. астроном є членом редакційної колегії наукового журналу «Астрофізика».

У 2009 р. вона стала лауреатом премії імені М. П. Барабашова Національної академії наук України. У 2011 р. була удостоєна почесного звання "Заслужений діяч науки і техніки Автономної Республіки Крим".

Основний напрямок наукових досліджень – фотометричне дослідження катаклізмичних змінних зірок та споріднених об'єктів. До 1998 р. дослідження проводилися з використанням високочутливих телевізійних трубок як світлоприймальна апаратура, а після - за допомогою приладів із зарядовим зв'язком (ПЗЗ). У 1980-1990-х разом з іспанськими, англійськими та російськими колегами займалася дослідженнями маломасивних рентгенівських подвійних систем, що включають чорні діри. Зокрема, V518 Per спільно з аспірантом Кримської астрофізичної обсерваторії А. Шляпниковим та іспанським колегою А. Кастро-Тірадо вперше було виявлено оптичний компонент, що згодом забезпечило можливість дослідження цього об'єкта в різних діапазонах спектру; у QZ Vul протягом спалаху було виявлено орбітальний період. Досліджуючи фотометричну поведінку магнітної Нової Лебедя 1975 року на шкалі понад 10 років, виявила асинхронне орбітально-осьове обертання білого карлика та швидку його синхронізацію. Оцінила час синхронізації та показала її нелінійний характер, що узгоджується з теоретичним пророцтвом І. Андронова 1987 р. і Дж. Каца 1991 р. про те, що синхронізація з такими особливостями може бути обумовлена як дією сильного магнітного поля білого карлика, і взаємодією його магнітосфери з «ультрафіолетовим вітром» від вторинного компонента.

В іншого асинхронного поляра BY Cam було визначено геометрію акреції на полюси білого карлика залежно від орієнтації магнітного поля типу «диполь+квадруполь» та знайдено, що об'єкт знаходиться на стадії повільної орбітально-осьової синхронізації.

В результаті досліджень близько двох десятків карликових нових типу SU UMa, вперше виявлено нерадіальні пульсації білого карлика, що акреціює, в системі EZ Lyn, досліджено їх еволюцію і показано, що білий карлик двічі протягом десяти років входив у смугу нестабільності; у карликових нових MN Dra та 1RXS J0038 вперше виявлено прецесію лінії вузлів акреційного диска. Роботи проводились у співпраці з колегами Кримської астрофізичної обсерваторії, Державного астрономічного інституту імені П. К. Штернберга, Астрономічного інституту Словацької академії наук, Університету Кіото.

О.П.Павленко відкрила ефект квадрупольного магнітного поля на компоненті у старій подвійній системі.

Число наукових публікацій – близько 300.

Основні публікації:
  1. GRO J0422+32 / V. I. Pronik, O. V. Kozlova, S. G. Sergeev, E. P. Pavlenko // IAU Circular.- 1992.- No. 5594.- 2 p.
  2. Телевизионный комплекс малого телескопа для астрофизических исследований/Абраменко А. Н., Прокофьев В. В., Бондарь Н. И., Майер В. А., Павленко Е. П., Шарипова Л. М. // Изв. Крым. астрофиз. обсерв., 1988, 78, С.182-192
  3. Фотометрическая калибровка телевизионных снимков / А. Н. Абраменко, В. Г. Медведев, Е. П. Павленко, В. В. Прокофьева // Новая техника в астрономии.- Л.: Наука, 1984.- С. 54 - 58.
  4. Многоцветная фотометрия геостационарных спутников / А. Н. Абраменко, Е. П. Павленко, В. В. Прокофьева и др. // Письма в Астрон. журн.- 1983.- Т. 9, № 6.- С. 376 - 380.

Джерела інформації:
  1 Реферативный журнал. 51 астрономия., М.: ВИНИТИ, 1988, №12, С.161
  2 Профессора Крымского федерального университета им. В. И. Вернадского: В 3-х т. Т. 2 / Крымский федеральный университет им. В. И. Вернадского ; ред.-сост. : А. А. Непомнящий, Д. А. Ломакин, В. А. Грушецкая и др. – Белгород : КОНСТАНТА, 2018. – 428 с- C.334-336
  3 Физико-технический институт.Базовая кафедра астрофизики и физики космоса. г. Симферополь
  4 Астрономы России 1917-2017/ науч. ред. А.М.Черепащук, Казань, Казан. фед. ун-т, 2017.- 568с- C.352