Покровський Костянтин Доримедонтович (Дормидонтович) Основні факти:
Дати життя: 23.05.1868 - 05.11.1944
Місце народження: м. Нижній Новгород, РОсійська імперія
Навчався: Імператорський Московський університет (з 1940 р. Московський державний університет імені М. В. Ломоносова) (1887-1891);
Область досліджень: фізика комет, малі тіла Сонячної системи. Докторська дисертація: Походження періодичних комет. (Ч.1) Заманювання комет в члени Сонячної системи (1902 ); Докторська дисертація: Будова хвоста комети 1910 I (1915 Юр’євський (нині Тартуський)університет);
Біографія:
Народився 11 (за Юліанським календарем або 23 за Григоріанським календарем) травня 1868 р. у м. Нижній Новгород Російської імперії в багатолітній родині священика, протоієрея Доримедонта Васильовича Покровського (Стужіна). Закінчив міську класичну гімназію у 1887 р., вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету Імператорського Московського університету, який закінчив у 1891 р., після чого був призначений позаштатним асистентом Астрономічної обсерваторії університету.
У 1890–1895 рр. він завідував невеликою приватною обсерваторією Ф. Швабе в Москві. У 1893 р. був відряджений до Пулковської обсерваторії, де вів спостереження під керівництвом Г. Я. Ромберга.
У 1902 р. захистив магістерську дисертацію "Походження періодичних комет. (Ч.1) Заманювання комет в члени Сонячної системи". У 1895 р. був обраний на посаду астронома-спостерігача Юр’євського (нині Тартуського) університету, де з 1896 р. викладав: курс астрономії, основи математичного аналізу, аналітичну механіку, елементарну математику, фізику. У 1904 р. був у науковому відрядженні у Берліні, де вивчав теорії походження комет. У 1906 р. отримав звання професора, а в 1907 р.(за іншими даними 1916 р.) став екстраординарним професором та завідувачем (директором) астрономічної обсерваторії Юр’євського університету.
В 1914 р. від раку вмерла жінка, Юлія Николаевна (дівоче прізвище Мальковська) яка була піаністкою, першою жінкою-диригентом, учениця композитора І. С. Танеева. Пережив гіркість втрат ранньої смерті жінки, залишившись однією з чотирьох дітей у руках, він одружується на купецькій вдові з Керчі на ім'я Євгенія Григорівна Воробйова (дівоче прізвище Апостолова), яка замінила їм матір, зігрівши любов'ю та турботою.
У 1915 р. захистив у Юр′ївському університеті докторську дисертацію на тему: "Будова хвоста комети 1910 I", став ординарним професором кафедри астрономії, а з 1917 р. – ректор Юр’євського університету. 10 жовтня 1917 ординарний професор одноголосно обирається ректором Пермського університету на 3 роки. Але менш ніж через рік він двічі звертається до ради Пермського університету з проханням звільнити його з посади ректора університету. За деякими даними він був ректором ПДУ Росії протягом 1916-1918 рр.
Протягом 1919—1920 рр. викладав в Томському університеті, а з вересня 1920 р. він став старшим астрономом Пулковської обсерваторії. У 1927 р. він був обраний член-кореспондент АН СРСР.
Протягом 1930-1932 рр. працював заступником директора Пулковської обсерваторії. одночасно він викладав в Військово-інженерній академії, Ленінградському гірському інституті Педагогічному інституті ім. Герцена О. І. Багаторазово обирався головою ради асоціацій астрономів РСФСР.
З 1934 р. обраний директором Астрономічної обсерваторії Одеського університету.
Протягом 1937–1938 рр. був деканом фізико-математичного факультету Одеського державногоуніверситету. Читав лекції в установах міст Одеси і Херсона. З 1939 р. був головою правління Одеського будинку вчених.
Він був головою одеського відділення Всесоюзного аерогеологічного тресту, яке організувало в Одесі майстерню для побудови простіших астрономічних приладів і видання популярної астрономічної літератури.
у 1940 р. обраний головою Комісії з побудови планетаріїв в Україні при АН УРСР.
Під час Великої Вітчизняної війни СРСР проти гітлерівської Німеччини, яка була частиною ІІ Світової війни, залишався в Одесі, продовжував очолювати обсерваторію, завдяки його зусиллям майно обсерваторії та бібліотеки було збережено. Читав популярні лекції та викладав в університеті Трансністрії.
Протягом 1942–1943 рр. викладав в Інституті антикомуністичних досліджень і пропаганди.
10 (за іншими даними 11) травня 1944 р. вченого було заарештовано органами НКВС. Він був звинувачений в тому, що написав статтю "Комети" в газету під час румунської окупації Одеси, а також прочитав лекцію про репресії в Пулковській обсерваторії в 30-х роках. Помер 5 листопада 1944 р. у в’язниці м. Києва. Реабілітований 27 липня 1993 (за іншими даними у 1991) р.
Він є автором близько 200 наукових праць в галузі кометної та метеорної астрономії та супутників планет, підручників з космографії та практичної астрономі. За його знімками у 1913 р. Г.М. Неуймін першим в Російській імперії відкрив комету.
Він був нагороджений низкою премій, нагород і орденів: в 1894 р. Мала премія імператора Петра Великого в 1894 р. Премія імператора Миколи II, в 1901 р. Орден Святого Станіслава 3-го ступеня, 1917 р Орден Святого Володимира 4-го ступеня, Медаль «В пам'ять царювання імператора Олександра III», Медаль «В пам'ять 300-річчя царювання Будинку Романових», Почесний член Російського астрономічного товариства (РАО), Почесний член Московського товариства любителів астрономії (МОЛА),Почесний член Російського товариства любителів світознавства (РОЛМ).
Основні публікації:
1. Покровский К. Д. Путеводитель по небу. Практическое руководство по астрономическим наблюдениям невооруженным глазом и малой трубой, 2-е изд., СПб:Маркс,1897,-XIII.-239с.
2. Покровский К. Д. Путеводитель по небу. Практическое руководство по астрономическим наблюдениям невооруженным глазом и малой трубой,1-е издан., Москва. 1894,-195с.
3. Покровский К. Д. Звездный атлас для всеобщего ознакомления с небом и систематических наблюдений,СПб, 1906
4. Покровский К. Д. Успехи астрономии в XIX столетии. Общедоступные очерки ,Спб, 1902.-273с.
Джерела інформації:
1 Смирнов В. А. Астрономия в Одессе в 30—40-е годы ХХ века // Историко-астрономические исследования.—2001.—Вып. 26.—С. 170—189.
2 rulex.ru
3 greatrussianpeople.ru
4 wikivisually.com
