Беркевич Леопольд Фоміч (Хоміч) Основні факти:
Дати життя: 27.12.1828 - 12.05.1897
Місце народження: м. Сідлеці, Пілянська губернія, Царство Польске, Російська імперія
Навчався: Санкт-Петербурзький Імператорський університет (з 1991 р. Санкт-Петербурзький державний університет) (1845-1849);
Область досліджень: небесна механіка, теоретична астрономія, малі тіла Сонячної системи, фізика, математика, хімія, метеорологія. Докторська дисертація: Дослідження загальної пертурбації планети Юнона, яка відбувається під дією на неї планети Юпітер (1865 Санкт-Петербурзький Імператорський університет); Докторська дисертація: Дослідження руху планети Юнона (1868 Імператорський Новоросійський університет, м. Одеса);
Біографія:
Народився 15 (за Юліанським календарем, або 27 за Григоріанським календарем) грудня 1828 р. у м. Сідлеці Пілянської губернії Царства Польского ускладі Російської імперії в сім'ї лікаря.
У 1845 р. закінчив гімназію в м. Люблін і на відмінно склав вступні іспити до Варшавських вчительських курсів і як пансіонера Царства Польського хлопця було відправлено на навчання до Санкт-Петербурзького Імператорського університету.
У 1849 р. закінчив філософський факультет Санкт-Петербурзького Імператорського університету зі ступінню кандидата філософії з розряду математичних наук і був залишений при університеті для підготовки до здобуття професорського звання. Але обовязки пансіонера змусили його повнутися до Варшави. де він став працювати у Варшавській астрономічної обсерваторії на посаді молодшого помічника директора обсерваторії, займаючись метрологічними спостереженнями.
Втой же час він був призначений вчителем фізики та хімії в училище раввінів, згодом викладав арифметику ігеометрію в повітовому училищі, а з 1857 р. став молодшим вчителем математики в Варшавській гімназії.
Разрахував середню добову температуру в м. Варшава за спосереженнями 1825-1859 рр.
У 1860 р. вийшов у відставку і повнувся в Санкт-Петербург, де він працював під керівництвом П. Л. Чебишева і О. М. Савича в астрономічній обсерваторії Санкт-Петербурзького Імператорського університету. В 1852 р. через життєві труднощі він змушений поступити на державну службу і влаштуватися помічником директора експедиції з перивірки спиртометрів в Депортаменті податків і стьягнень Міністерства фінансів. Але через три місяці його було перевелено до Міністерства народної освіти і незабаром відправлено на дворічне стажування до Німеччини, де астроном за дорученням Німецького астрономічного товариства, членом якого він став, обчислює ефемериди астероїда Ніоби на 1863 і 1864 рр. Стажувався у П.А.Ганзена, Х.Петерса і І.Ф.Енке.
Повернувшись із-за кордону на початку жовтня 1864 р. він склав магістерські іспити, а в кінці березня 1865 р. захистив у Санкт-Петербурзькому Імператорському університеті магістерську дисертацію на тему: "Дослідження загальної пертурбації планети Юнона, яка відбувається під дією на неї планети Юпітер", і знову був відрядженний закордон для наукової роботи.
Протягом 1865-1880 рр. був доцентом кафедри астрономії та геодезії Імператорського Новоросійського університету в м. Одеса. Читав у навчальному 1865-1866 р. курси з космографії (загальної астрономії) і сферичної тригонометрії (сферичної астрономії), з наступного року курси практичної астрономії (загальної астрометрії) і теоретичної астрономії (небесної механіки), займався дослідженням збурень малої планети Юнони, при цьому дбав про придбання астрономічних інструментів. Читав в університеті і декілька математичних курсів, зокрема, аналітичну геометрію.
Протягом 1866-1880 рр. викладав також комерційну арифметику Одеському комерційному училищі.
На початку грудня 1868 р. захистиву Імператорському Новоросійському університеті в Одесі докторську дисертацію на тему: "Дослідження руху планети Юнона". Через п'ять днів після захисту був твержений екстраординарним професором, а на прочатку травня 1869 р. став ординарним професором кафедри астрономії.
Астроном був першим завідувачем кафедри астрономії та директором астрономічної обсерваторії при Імператорському Новоросійському університеті. Він у 1866 р. відкрив при кафедрі спершу кабінет астрономії, а потім разом з університетським архітектором університету П. В. Іодко зпроектували майбутню обсерваторію і за підтримкою мерії почали зводити будівлю в 1870 р. 15 серпня 1871 р. відбулося урочисте відкриття університетької обсерваторії. Вчений очолював обсерваторію до 1880 р.
На посаді директора астрономічної обсерваторії Імператорського Новоросійського університету провадив консультаці з О. В. Струве щодо організації в обсерваторії фотометричних і спектральних спостережень світил, метеорів, проведення служби часу та визначення положень світил, а також вивчення змінних зір. Поради О. В. Струве почали втилюватися з приходом до обсерваторії О. К. Кононовича.
У 1870 р. був нагороджений Орденом Святої Анни 2 ступеня, а у 1872 р. Орденом Святої Анни 2 ступеня з імператорською короною.
На середині грудня 1982 р. після закінчення вислуги років він вийшов на пенсію, але продовжував викладати в унівкрситеті до кінця навчального року. Потому він виїхав до м. Вільно, а згодом м. Санкт-Петербург, де займався приватною практикою.
В травні 1897 р. він став членом Російського астрономічного товариства.
Помер 12 травня 1897 р. у м. Санкт-Петербург (за іншими даними вм. Рязань, похований на кладовищщі Троїцького монастиря).
Він був небесним механіком і в області астрономії займався, головним чином, теорією збурень малих планет, чому були приcвячені його магістерська та докторська дисертації.
Джерела інформації:
1 ОДЕССКОЙ АСТРОНОМИЧЕСКОЙ ОБСЕРВАТОРИИ 140 ЛЕТ/С.М.Андриевский//Odessa Astronomical Publications, vol. 24 (2011) С.6
2 Вклад физиков Одесского (Новороссийского) университета в развитие науки в Одессе (1920-1933).-Одесса: «Астропринт» 2010.-328с-С. 47-48
3 Директоры Одесской обсерватории
4 Династія Cтpyвe в icтopiї acтpoнoмiї України /T. Г. Apтеменко, M. A. Балишев, I. Б. Bавилова //KИHEMATИKA И ФИ3ИKA HEBECHЫX TEЛ, 2009, 25 (3). С. 215.
