Ukrainian Virtual Observatory

Рибка Єугеніуш (Євген) Станіслав

Основні факти:

Дати життя: 06.05.1898 - 08.12.1988

Місце народження: м. Радзимин, поблизу Варшави, царство Польське у володінні Російської імперії

Навчався: Ягеллонський університет, м. Краків, Польська Республіка (1923);

Область досліджень: історія астрономії, фотометрія, змінні зорі

Біографія:

Народився 6 травня 1898 р. у м. Радзиміні поблизу Варшави царства Польського (у володінні Російської імперії) в багатодітній сім'ї церковного органіста. У 1900 р. його сім'я переїхала в Скерневиці в 1905 р. в Озоркув. За допомогою старших братів і сестер швидко навчилися читати і писати, до вступу до школи в 1907 р. У 1911 р., завдяки зусиллям батька пішов до школи в Гостинін. Освіта була перервана початком Першої світової війни в 1914 р., а з 1915 р. він навчався самотужки.

Незабаром після війни, 25 жовтня 1918 р., розпочав навчання на факультеті філософії в Ягеллонського університету м. Кракові, але згодом в звязку з поновленням бойових дій між українцями та поляками, із загоном студентів вирушив у Перемишль. У листопаді 1920 р. він повернувся до університету. У лютому 1921 р. почав тісну співпрацю з професором астрономії Тадеушем Банашевичем.

У 1923 р. закінчив Ягеллонський університет у м. Кракові.

Восени 1923 він переїхав до Варшави, де працював в якості помічника, а потім старшого помічника в місцевій обсерваторії. Він також написав докторську дисертацію про спостереження покриттів зірок Місяцем, зроблене на початку ХХ століття.

У 1930 р, отримавши стипендію, він відправився на пів року в Лейден, де під керівництвом проф. Ейнара Герцшпрунга знайомився з новою технікою фотографічної фотометрії зірок. Під час свого перебування в Нідерландах також опублікував чотири наукові роботи, в тому числі каталог зірок у кульовому скупченні М3.

В 1932 р. доктора фіз.-мат. наук призначено на посаду директора-наставника обсерваторії та завідувачем кафедри астрономії Львівського університету Яна Казимыра, який відновив набір студентів, які слухали курси астрономії, розширив штат, наукову тематику та інструментарій обсерваторії (придбано зоряний та сонячний хронометри фірми Нарден, у 1934 р. в астрономічній обсерваторії Віденського університету виготовлено камеру з об’єктивом триплет Цейса (D=100 мм, F=50 см), збудовано три металеві павільйони для рефрактора Мерца, астрокамери (D=140 мм, F=70 см) і для рефрактора Цейса (D=130 мм, F=240 см), у 1935 р. придбано мікрометр Схілта та інше обладнання), розпочав спостереження змінних зір різних типів і роботи в галузі зоряної фотометрії. У тому ж році астрономічна обсерваторія отримала новий статус і назву Астрономічний інститут.

Започатковується видання англійською мовою “Contributions from the Astronomical Institute of Lvov University”.

По завершенню монтажу він продовжує роботи з фотографічної фотометрії зір, які він започаткував, працюючи ще у Варшавській обсерваторії, для складання каталога фотовізуальних величин близькополюсних зір; складений ним каталог містив 635 зір. Крім цієї роботи проводились спостереження окремих змінних зір різних типів, нових зір, покриття зір Місяцем. Також Рибка планував винесення спостережувального майданчика за межі центра міста, і навіть отримав для цього фінансування.

Після радянського вторгнення і окупації Польщі Червоною Армією у Львові до початку німецько-радянської війни в червні 1941 р. продовжив роботу в університеті, хоча це було нелегко, бо коли почалася Велика Вітчизняна війна СРСР з Гітлерівською Німетчиною, яка була частиною ІІ Світової війни, деякі книги бібліотеки обсерваторії та кафедри астрономії університету, арифмометри та хронометр були реквізовані фашистсько-німецькими загарбниками під час окупації Львову. Решта обладнання вдалося зберегти від вивезення до Німеччини завдяки відвазі професора та винахідливості в 1944 р., йому було заборонено викладати польською мовою. Після повторного захоплення міста Радянською армією заарештований НКВС у січні 1945 р. разом з тринадцятьма іншими професорами університету Яна Казимира, був випущений через кілька місяців. Незабаром він переїхав до Вроцлава, як і раніше маючи справу з зоряною фотометрією. Причиною переїзду було те, що після Другої Світової війни кафедра астрономії припиняє своє існування. Був діректором обсерваторії в Вроцлаві.

У серпні 1945 р. він відправився разом з іншими переміщеними до Кракова.

У 1949 р. він знову відвідав Лейден для вивчення нових фотоелектричних методів. У той же час він відновив свою співпрацю з радянськими астрономами. Він також почав брати активну участь у роботі Міжнародного астрономічного союзу. У 1948 р. він взяв участь у з'їзді Союзу в Цюріху.

Протягом 1952 - 1958 рр. обіймав пост віце-президента Міжнародного астрономічного союзу, будучи обраним на пост на на з'їзді в Римі. З 1964 р. працював на посаді президента Комісії історії астрономії Міжнародного астрономічного союзу.

У 1958 р., через конфлікт зі співробітниками обсерваторії він залишив Вроцлав і переїхав до Ягеллонського університету. Він був ініціатором перетворення спостережної станції в Кракові у Головну астрономічну обсерваторію Ягелонського університету , яка відкрилася в 1964 р. У той же час він опублікував разом з астрономами Кримської астрофізичної обсерваторії фундаментальну роботи по електрофотометрії. 30 вересня 1968 р. він пішов у відставку, не перериваючи наукової та організаційної діяльності в Міжнародному астрономічному союзі, посідаючи у 1964-1970 рр. голови комісії № 41 - Історія астрономії.

У 1973 р. університет у Братиславі присвоїв йому звання почесного доктора.

Помер у 1988 р.

Основні публікації:
  1. Рыбка Е. В. Ян Снядецкий (к 200-летию со дня рождения).— ИАИ, 1956, 3, 267 — 288
  2. Eugeniusz Rybka.Astronomia Ogólna. Wydawnictwo Naukowe PWN. (1952), (1957)
  3. Historia astronomii w Polsce.redakcja Eugeniusz Rybka, t.1-2, Wydawnictwo PAN, Zakład im. Ossolińskich, Wrocław (1975,1983).t.1 (1975) autorzy: J. Dobrzycki, M. Markowski, T. Przypkowski t.2 (1983) autorzy: E. Rybka, P. Rybka
  4. Eugeniusz Rybka. Cztery wieki rozwoju myśli kopernikańskiej (1972).Państwowe Wydawn. Naukowe, 1972 - 327

Джерела інформації:
  1 Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы: Биографический справочник. — Киев: Наук. думка, 1986.—510 с.-С. 277
  2 Астрономічна обсерваторія Львівського університету імені. Івана Франка. Коротка історія
  3 Кафедра астрономії Львівського університету : рік заснування 1897 Кафедра астрофізики Львівського державного університету ім. І. Франка: рік відкриття -1996 / Л.М.Янків-Вітковська // Вісник Львівського університету.Серія фізична.-1998.- Вип.ЗО.- С. 160
  4 Зупинка Астрономічна обсерваторія львівського університету. Вулиця Кирила і Мефодія.