Шагін Антоній Францевич (Францович) Основні факти:
Дати життя: 1800 - 18.11.1842
Навчався: учительська семінарія при Імператорському Віленському університеті, Російська імперія (1814-1818);
Область досліджень: історія астрономії, математика, астрономія, геодезія
Біографія:
Народився близько 1800 р. Походив із небагатого польського дворянського роду.
Закінчивши курс Віленської гімназії в 1814 р., він близько 14-ти років від роду поступив в учительську семінарію при Імператорському Віленському університеті або в педагогічний інститут і займався по 30-е червня 1818 р. фізико-математичними науками. У 1815 р. отримав ступінь кандидата філософії, в грудні 1817 р. ступінь магістра філософії. В цьому ж році був визначений в помічники при Віленській астрономічній обсерваторії, де і прослужив 7 років. Працюючи на цій посаді він виконував певні астрономічні обчисленя. В останні два роки цієї служби він у Віленському університеті викладав астрономію. У 1824 р. вчений був відрахований з обсерваторії і призначений викладачем геодезії і топографії в тому ж університеті. У 1829 р. він видав книги з геодезії, землемірних робіт і нівелляціі, які підніс государю в подарунок, і в нагороду за виконану роботу отримав діамантовий перстень. Зі слів на промови, виголошеній ним на акті Харківського університету в 1837 р. "я був «свідком» тріангуляції Теннера" можна припустити, що він брав участь у цих вимірюваннях.
Крім геодезії, він ще у Вільні займався астрономією і вищою математикою; він склав для своїх слухачів керівництво з астрономії і мови про диференціальне та інтегральне числення, що залишилися в рукописі. У 1832 р., після закриття Віленського університету, вчений отримав місце вчителя математики в Вітебську, але це місце зайняв тимчасово, розраховуючи перейти потім до Білоруського ліцею, який передбачалося відкрити незабаром. У 1834 р. Найвищим наказом відкриття Білоруського ліцею було скасовано, і він почав клопотатися про отримання кафедри чистої математики, астрономії та геодезії в Київському або Харківському університеті. 31-го травня 1834 р. він був затверджений ад'юнктом, а 20-го лютого наступного року - ординарним професором Імператорського Харківського університету кафедри астрономії. Очолюючи кафедру астрономії протягом 1834-1842 рр. він намагався створити постійну астрономічну обсерваторію при університеті, але безуспішно, витративши на це багато зусиль і часу, тому викладання астрономії мало майже виключно теоретичний характер. Уділяв багато уваги технічному оснащенню майбутньої обсерваторії, зокрема, вів косультативну переписку з цього приводу з В. Я. Стуве, а також піклувався і завчасним складанням її бібліотеки.
В університеті вчений читав курси сферичної та практичної астрономії, теорію руху небесних тіл, з застосуванням її до визначення елементів планет і комет; про явища, які спричитняються рухом планет; вищу геодезію, і курс практичного застосування астрономічних інструментів. Крім викладання астрономії студентам університету, проводив додаткові заняття з таловитими випускниками, очевідь, в рамках їх підготовки до майбутньої наукової та викладатської роботи. За час свого перебування в Харкові він здійснив дві наукові поїздки: одну в 1838 р. до Вільно, а іншу в наступному році в Пулково з нагоди відкриття там обсерваторії. Остання поїздка, незважаючи на короткий час (близько 1½ місяці без подорожі), була для вченого досить продуктивною в плані знайомства з провідними астрономами того часу та трохи з новими інструментами.
Вся діяльність А. Ф. Шагіна в університеті була досить різнобічного характеру. Він наполягав на пристрої нової хімічної лабораторії і на розширенні фізичного кабінету в 1838 р. Він же брав участь в складанні статуту "Товариства наук при Харківському університеті", будучи спочатку членом, а потім президентом комітету, заснованого для цієї мети, і був, по всій ймовірності, одним з ініціаторів цього Товариства. У 1837 р. А. Ф. Шагін тимчасово посідав посаду декана 2-го відділення філософського факультету, потім був затверджений і залишався в ній до 8-го грудня 1841 р. Разом з тим він постійно був головою випробувального комітету для вступників до вчителя малювання, креслення і чистописання. Як члену правління, йому доводилося виконувати багато адміністративних доручень, і тут він себе заявив ревним чиновником.
18 листопада 1842 р. статський радник ординарний професор покінчив своє життя самогубством.
Кращий час його життя і наукової діяльності пов'язаний з Харківським університетом. Тут він видав ряд наукових творів. Хоча з 1837 р., за розпорядженням міністра, в Інператорському Харківському університеті до звання професора було додано звання астронома-спостерігача, -саме астрономом-спостерігачем А. Ф. Шагін не був. Він займав кафедру астрономії від 31 травня 1834 р. до осені 1842 р., коли він був звільнений у відставку.
Основні публікації:
1. Шагин А. Ф. Обозрение важнейших астрономических и геодезических способов, служащих к определению фигуры Земли // Речь, произнес. в торжеств. собрании Имп. Харьков. ун-та 30 августа 1837 г.-Харьков, 1837.
2. Шагин А. Ф. Обозрение важнейших астрономических и геодезических способов, служащих к определению фигуры Земли//Журнал Министерства Народного Просвещения, ч. XVI, 273
3. Шагин А. Ф. О собственном движении звезд//Журнал Министерства Народного Просвещения, ч. ХVIII, 445
4. Шагин А. Ф. О аберрации, годичном параллаксе и собственном движении звезд. //Речь, произнесенная в торжеств. собрании Харьк. университета 30-го августа 1840 г. Харьков, 1840 г.
Джерела інформації:
1 АСТРОНОМЫ И АСТРОНОМИЧЕСКАЯ ОБСЕРВАТОРИЯ ХАРЬКОВСКОГО УНИВЕРСИТЕТА ОТ 1808 ПО 1842 ГОД ,проф. Г. В. Левицкий, 1893 год//200 ЛЕТ АСТРОНОМИИВ ХАРЬКОВСКОМ УНИВЕРСИТЕТЕ, Под редакцией проф. Ю. Г. Шкуратова ГЛАВА 1 ИСТОРИЯ АСТРОНОМИЧЕСКОЙ ОБСЕРВАТОРИИ И КАФЕДРЫ АСТРОНОМИИ Харьков –2008 -С. 10, 25-45
2 ru.wikipedia.org
3 enc-dic.com
4 Шагин, Антоний Францевич//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
