Ukrainian Virtual Observatory

Яновицький Едгард (Ігор) Григорович

Основні факти:

Дати життя: 05.04.1937 - 23.06.2016

Місце народження: м. Київ, Київська область, Українська РСР

Навчався: Харківський державний університет імені О. М. Горького (з 1999 р. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) (1959);

Область досліджень: астрофізика, фізика планет. Кандидатська дисертація: Деякі задачі теорії розсіювання світла в атмосферах планет (1965 Ленінградський орден Леніна державний університет імені А. А. Жданова); Докторська дисертація: Поле випромінювання в неоднорідних планетних атмосферах (1982 Ленінградський ордена Леніна і ордена Трудового Червоного Прапора державний університет імені А. А. Жданова);

Біографія:

Народився 5 квітня 1937 р. у м. Київ Київської області Української РСР.

У 1959 р. закінчив Харківський університет імені О. М. Горького.

В 1962 р. став співробітником Головної астрономічної обсерваторії АН Української РСР і вступив в аспірантуру обсерваторії. Його науковим керівником став професор Ленінградського державного університету академік АН СРСР В.В. Соболєв.

У 1965 р. у Ленінградському ордена Леніна державному університеті імені А. А. Жданова захистив кандидатську дисертацію "Деякі задачі теорії розсіювання світла в атмосферах планет".

У 1982 р. у Ленінградському ордена Леніна і ордена Трудового Червоного Прапора державному університеті імені А. А. Жданова захистив докторську дисертацію "Поле випромінювання в неоднорідних планетних атмосферах".

головний науковий співробітник Головної астрономічної обсерваторії НАН України, професор.

У 1978 р. його наукові успіхи були відзначені бронзовою медаллю Виставки досягнень народного господарства СРСР, і у 1993 р. Премією імені М.П. Барабашова.

У 2003 р. у його в числі співвиконавців було нагороджено Державною премiєю України в галузi науки і технiки за цикл досліджень «Розробка теоретичних основ та унікальної спостережної бази в Голосієві та на піку Терскол для досліджень Сонця та тіл Сонячної системи».

Крім наукової роботи Є.Г. Яновицький значну увагу приділяв підготовці молодих вчених. Його учні зараз працюють не тільки в установах України, а й США, Німеччини і Росії. Протягом п'яти років він був членом редколегії журналу JQSRT, членом редколегії журналу Кінематики і фізики небесних тіл, заступником голови спеціалізованої вченої ради і членом експертної ради з астрономії Вищої атестаційної комісії України.

Помер 23 червня 2016 р.

Він був фахівцем з теорії переносу випромінювання в атмосферах з довільними оптичними характеристиками, яка актуальна для планетної астрофізики.

Найважливішими результатами роботи вченого стало формулювання узагальненого принципу інваріантності для середовищ, з якого, як окремі випадки, випливають класичні принципи інваріантності Амбарцумяна і Чандрасекара. Саме цей принцип дозволив йому побудувати основи аналітичної теорії переносу в неоднорідних атмосферах. Крім того, йому вдалося встановити існування представлення рівняння переносу випромінювання в новій, так званої Q-формі. Завдяки роботам вченого та його учнів став можливим строгий аналіз спектрофотометричних і спектрополяріметричних спостережень з метою визначення хімічного складу планетних атмосфер і фізичних характеристик їх хмарних частинок. На основі цих робіт, а також робіт з аналізу формування дифузно відбитого поверхневими шарами безатмосферних небесних тіл випромінювання, вони розрахували оптичні моделі Меркурія, Венери, Місяця, Марса, Юпітера і Сатурна. Результати цих робіт викладені більш ніж в 100 наукових працях і монографії «Розсіювання світла в неоднорідних атмосферах», яка опублікована в російськомовному (1995 р.) і видавництвом Шпрінгер в англомовному (1996 р.) варіантах. Відкрив глобальну горизонтальну регулярну неоднорідність хмарового шару Венери.

Основні публікації:
  1. Мороженко О.В., Яновицький Е. Г. Таблиці для розрахунку інтенсивностей випромінювання атмосфер планет.- К.: Наук. думка, 1964.- 144с.
  2. Рубашевский А.А., Яновицкмй Э. Г. Расчет фазовой зависимости интегральной яркости планет. - К.: Наук. думка, 1969.-102с.
  3. Яновицкий Э. Г., Думанский З. О. Таблицы по рассеянию света полидисперсной системой сферических частиц. - К.: Наук. думка, 1972. - 124с.
  4. Корсунь А.О., Лісіна Л.Р., Пілюгін Л.С., Алікаєва К.В., Бурлов-Васильєв К.О., Данилевський В.О., Іванчук В.І., Кислюк В.С., Климишин І.А. , Ковальчук Г.У., Костик Р.І., Ненахова К.М., Перетятко М.М., Переход О.В., Родрігес М.Г., Тельнюк-Адамчук В.В., Шульман Л.М., Е.Г. Яновицький Е.Г. Астрономічний енциклопедичний словник/ За заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь.- Львів: Головна астрономічна обсерваторія НАН України, 2003.- 548с.

Джерела інформації:
  1 Ботвінова В.В. Перелік дисертацій на здобуття вченого ступеня доктора (кандидата) фізико-математичних наук, виконаних в Головній астрономічній обсерваторії Національної академії наук України в 1944-1993рр. //50 років Головній астрономічній обсерваторії / Під ред. Яцківа Я.С. - Київ, 1994.-320с.- С.305, 307
  2 astrosvit.in.ua
  3 ЕДГАРД ГРИГОРОВИЧ ЯНОВИЦЬКИЙ: [Вчен.-астрофізик]: Біо-бібліогр. покажч. / НАНУкраїни. Голов. астрон. обсерваторія; Авт. вступ. ст. тавідп. ред. Я. С. Яцків. – К., 2004. – 60 с.: портр. – (Сер. «Біобібліогр. вчен. ГАОНАНУкраїни»)
  4 МЕМОРИАЛ – ПАМЯТИ Э.Г.ЯНОВИЦКОГО//АСТРОКУРЬЕР,№ 6 Июнь 2016 г.