Ukrainian Virtual Observatory

Яцків Ярослав Степанович

Основні факти:

Дата народження: 25.10.1940

Місце народження: с. Данильче, Рогатинський район, (за іншими даними с. Лесівки) Станіславська область, (з 9 листопада 1962 р. Івано-Франківської область), Українська РСР

Навчався: Львівський ордена Леніна політехнічний інститут (з 2000 р. Націона́льний університе́т «Львівська політе́хніка») (1960);

Область досліджень: небесна механіка, астрометрія, нутації, системи відліку. Кандидатська дисертація: Аналіз неполярних змін широти (1965 Державний астрономічний інститут імені П.К. Штернберга, Московський державний Університет імені М. В. Ломоносова); Кандидатська дисертація: Вільна нутація Землі поданням широтних спостережень (1975 Державний астрономічний інститут імені П.К. Штернберга, Московський державний Університет імені М. В. Ломоносова);

Біографія:

Народився 25 жовтня 1940 у с. Данильче Рогатинського району Станіславської області (з 9 листопада 1962 р. Івано-Франківської області) Української РСР.

1960 р. закінчив Львівський ордена Леніна політехнічний інститут. У 1960-1962 рр. працював астрономом-спостерігачем Полтавської гравіметричної обсерваторії і одночасно був аспірантом заочної форми навчання Державного інституту астрономії імені П.К. Штернберга Московського державного університету імені М. В. Ломоносова.

Протягом 1962 - 1965 рр. навчався в аспірантурі в Головній астрономічній обсерваторії АН Української РСР в Києві. В тому ж 1965 р. захистив кандидатську дисертацію 'Аналіз неполярних змін широти', Державному астрономічному інституті імені П.К. Штернберга Московського державного університету імені М. В. Ломоносова і до 1969 рр. був співробітником Головної астрономвчної обсерваторії АН Української РСР. У 1966 р. стає доцентом (PhD) Московського державного університету імені М. В. Ломоносова за спеціальністю "Астрометрия і небесна механіка". Протягом 1969 - 1974 рр. посідає посаду замісника директора Головної астрономічної обсерваторії АН Української РСР. У 1975 р. захистив докторську дисертацію 'Вільна нутація Землі поданням широтних спостережень' у Державному астрономічному інституті імені П.К. Штернберга Московського державного університету імені М. В. Ломоносова. З 1975 р. є директором Головної астрономвчної обсерваторії АН Української РСР, ставши повноправним доктором фізико-математичних наук при Московському державному університеті імені М. В. Ломоносоваза спеціальністю "Астрометрия і небесна механіка" з 1976 р. З 1979 р. пост директора Головної астрономвчної обсерваторії АН Української РСР суміщає з посадою завідуючого відділу космічної геодинаміки ГАО АН Української РСР, і досі є головою спеціалізованої вченої ради ГАО НАНУ.

Протягом життя займає активну участь у багатьох наукових організаціях. З 1979 р. є член Національної академії наук України. 28 березня 1985 р. він був обраний академіком НАНУ. З 1984 рр. є учасником Astronomische Geselschaft. Протягом 1982-1985 рр. посідав пост президента МАС Com. 19 "Обертання Землі", а протягом 1982-1988 рр. був на посту віце-президента. У 1984 - 1986 рр. був учасником Міжвідомчої Консультації, а у 1988-1991 рр. був секретарем у відділі 5 IAG. Продовж 1992 - 1995 рр. був головою IERS режисерський ради. З 1996 р. є головою Державного комітету з єдиної часу і еталонних частот України.

Короткий час був заступником міністра з науки.

У 1983 р. він в числі співавторів був нагоджений Державною премiєю України в галузi науки і технiки за цикл робiт «Розробка теорiї та практична побудова координатних систем для геодинамічних, селенодезичних та космiчних дослiджень».

Також приймає активну участь у політичному житті України. З 1990 р. він є головою історичної українського Міжнародного комітету сприяння розвитку науки і культури, а з наступного 1991 р. суміщає цю посаду з посадою президента Української астрономічної асоціації, обирався на цю посаду у 1991 р., 1997 р., 2000 р., 2003, 2009 р. Він є Почесним членом Української астрономічної асоціації.

В 2000 р. в числі співавторів став лауреатом Премії імені Є.П. Федорова за серію робіт "Теорія та практика застосування методу довгобазової радіоінтерферометрії (РНДБ) в астрометрії та геодинаміці"

У 2000—2003 рр. він брав активну участь у створенні нової теорії нутації для реальної моделі Землі, за що у складі авторського колективу європейських вчених був удостоений премії імені Рене Декарта Європейського союзу 2003 р.

У 2003 р. у його в числі співвиконавців було нагороджено Державною премiєю України в галузi науки і технiки за цикл досліджень «Розробка теоретичних основ та унікальної спостережної бази в Голосієві та на піку Терскол для досліджень Сонця та тіл Сонячної системи».

На основі комплексного аналізу сучасного стану дослідження Місяця у співдружності з Харківськими астрономами була побудована модель «Місяць-2004» для українського полярного супутника Місяця «Укрселена». Виконавцями теми були Ю. Г. Шкуратов, В.С. Кислюк, Л.М. Литвиненко, Я.С. Яцків.

Протягом 2010−2011 рр. завідував лабораторією «Український центр визначення параметрів обертання Землі», яка була у складі віддіду астрометрії та космічної геодинаміки Головної астрономічної обсерваторії НАН України до 2016 р.

В 2011 р. Я. С. Яцківу вручено диплом почесного доктора Харківського державного університету імені В. Н. Каразіна.

В 2015 р. рішенням Президії Академії наук прикладної радіоелектроніки його обрано Почесним академіком Академії наук прикладної радіоелектроніки.

Він є членом міжнародного Євроазійського астрономічного товариства.

25 жовтня 2019 р. він був нагороджений Золотою зіркою (орденом) імені косномавта Л. К. Коденюка.

Основні публікації:
  1. Яцків Я.С., Корсунь А. О., Вавилова І.Б. О.Я.Орлов та його астрогеодинамічна наукова школа //Кинем. физ. небесных тел. – 2005. – Т. 21. – No6. – С.403 – 413.
  2. Yatskiv Y. S., Vavilova I. B. Astronomy education and scientific schools in Ukraine // The Role of Astronomy in Society and Culture: Proceedings IAU Symp. 260 / Eds D. Valls-Gabaud, A. Boksenberg. — Cambridge: Univ. Press, 2011.—P. 696—703
  3. Yatskiv Ya.S., Vavilova I. B., Korsun’ A. A. Alexander Ya. Orlov — Well-Known Scientist and Recognized Organizer of Astronomical Research. Little Known Facts of His Life // Odessa Astron. Publs.—2012.—25.—P. 74—81.
  4. Федоров Е. П., Корсунь А. А., Майор С. П., Панченко Н. И., Тарадий В. К., Яцкив Я. С. Движение полюса Земли с 1890.0 по 1969.0. - К.: Наук. думка, 1972.- 264с.

Джерела інформації:
  1 astronomers.ru
  2 astronet.ru
  3 uk.wikipedia.org
  4 ru.wikipedia.org