Ukrainian Virtual Observatory

Ґула Федір(Теодор) Iванович

Основні факти:

Дати життя: 07.03.1890 - 29.07.1953

Місце народження: с. Носів, Підгаєцький повіт, провінція Галіція, Австрійська імперія

Навчався: Карлів університет, м. Прага, Австро-Угорська імперія (1909-1913); Львівський університет Яна-Казиміра (з 1999 р. Львівський національний університет імені Івана Франка) (1913);

Область досліджень: математика, астрономія. Докторська дисертація: Про граничну криву небесної механіки (1920 Відень або Прага);

Біографія:

Народився 7 березня 1890 р. у с. Носові Підгаєцького повіту в провінції Галіція Австрійської імперії (нині (Тернопільської області України) у багатодітній сім’ї селянина середнього достатку. Лише троє дітей з дев'яти дожили до повноліття.

Після закінчення "народної" (початкової) школи успішно склав відповідний іспит і був прийнятий до Бережанської гімназії (польської, але з паралельними українськими класами).

Після закінчення гімназії Федір продовжує навчання на філософському факультеті Львівського університету Яна-Казиміра, який закінчив в 1913 р., за іншими даними у 1909—1913 рр. навчався у Празькому університеті.

Протягом 1913-1914 рр. працює "професором" (учителем) гімназії в містечку Белзі на Львівщині.

У липні 1914 р., коли почалася Перша світова війна, його було мобілізовано офіцером до складу а

Австро-Угорської армії. У 1915 р. на італійському фронті він потрапив в полон, а потім утримувався в таборі військовополонених в м. Мелфі на півдні Апеннінського півострова.

У 1920 р. у Відні чи Празі захищає німецькою мовою докторську дисертацію з астрономії під назвою «Про граничну криву небесної механіки» на звання доктора філософії, у якій вніс поправки до законів Кеплера, що дозволило йому відкрити малу планету Сонячної системи, названу потім у його честь астероїдом Gula. Але з отриманням наукового звання виникли складнощі та він змушений був "переписуватися" на поляка, щоб отримати у Галиччині хоч якусь державну посаду. Тому він з початку 20-их рр. знаходився в еміграції у Чехо-Словацькій республіці у м. Йозефів.

Тут він бере участь "Державному українському еміграційному семінарі ім. І. Франка", в якості викладача у 1923-1924 рр. В період 1920-х — початок 1930-х рр. він викладав в українській гімназії в м. Ржевиці поблизу Праги. Протягом 1923-1933 рр. він викладає Українському Високому Педагогічному Інституті (УВПІ) в Празі, працюючи доцентом астрономії, а також входив до складу сенату інституту як декан математично-природничого відділу (факультету) і займався науковою діяльністю. Також він входив до редакційної колегії Української загальної енциклопедії (УЗЕ або «Книги знання»), три томи якої були видані у 1930-1934 рр.

Він є співорганізатор та учасник Міжнародного з’їзду біб-ліотекарів і прихильників книги у Празі що проходив з 28 червня по 3 липня 1926 р.

Він є автором підручників із астрономії для вищої школи, має праці українською та німецькою мовами про затемнення сонця, зокрема, "До теорії затьми сонця" та ін.

У 1933 р. УВПІ був закритий і професор до 1936 р. працював у університетах Праги та Відня.

У 1937 р. він повернувся в Галичину і посідає скромну посаду "професора" (вчителя) математики української приватної гімназії ім. Т. Шевченка в м. Городенка на Станіславщині (у 1962 р. обласний центр м. Станіслав був переіменований у Iвано-Франкiвськ).

У 1940 р. він за запрошенням доцента Львівського педінституту, Романа Цегельського від 8.01.1940 р. їде до Львова, щоб посісти посаду асистента евент. Доцента на кафедрі математики мат.-фіз. факультету , але до праці стає в Львівському університеті, де 1940 р. засновано астрономічну обсерваторію, і вже навесні 1941 р. доктор Ф. Гула її очолює.

З початком Великої Вітчизняної війни в червні 1941 р. він змушений повернутися на свою стару квартиру в Городенці. Восени тогож року на зборах громадян обирають головою повітової філії "Українського допомогового комітету", але через короткий час він відмовився від головування і переходить до праці в "Повітовому союзі кооператив", де формально обіймав посаду секретаря, а фактично був заступником голови і перекладачем в зносинах з окупаційною німецькою владою.

А з 1943 р. і аж до весни 1944 р. працював викладачем німецької мови в торговельній школі, яка була організована замість колишньої гімназії. З відступом німців з Городенки у березні 1944 р. він емігрував до Відня. За іншими джерелами він перебував у німецькому концтаборі майже увесь період Великої Вітчизняної війни,тому можливо хоча він числився в числі ув'язнених, фактично доктор не знаходився в німецькому концлагері та був використанний німцями, зокрема як перекладач, знання якого були гідно оцінені навіть окупаційною німецько-фашиською владою,хоча його здоров'я сильно постраждало.

Але незабаром повернувся назад на Тернопільщину у рідне село Носів. Осівши в рідної сестри, знову пішов працювати до середньої (тепер уже радянської)школи і навіть став заступником директора з навчальної роботи (нині загально освітньої І-ІІІ ступенів) школи у сусідньому с. Завалові, що 4 км від Носова, а згодом директором Підгаєцької вечірньої школи. Викладає фізику, астрономію, логіку та математику у 8-10 класах.

У післявоєнні роки професора Гулу неодноразово запрошували на престижні посади в наукові установи Львова і Києва. Однак він категорично відмовився, бажаючи жити в рідному селі.

Слід відзначити, що доктор Гула знав близько десяти мов: окрім рідної української, польську, німецьку, грецьку, латину, чеську , словацьку, російську.

Помер 29 липня 1953 р. у рідному селі.

Відомий як астроном і педагог, перекладач, поет. Він є автор підручників для високої школи з астрономії; праці про затемнення Сонця.

Основні публікації:
  1. Гула Ф.(Т.)І. «Теорія векторів».-Прага
  2. Гула Ф.(Т.)І. «Сферична астрономія».-Прага
  3. Гула Ф.(Т.)І. До теорії затьм сонця. -Прага:видав.Педагогічного інституту Михайла Драгоманова.- 1929
  4. Гула Ф.(Т.)І. Рівні форми східньої кривої граничної в теорії затьм сонця.- Прага:видав.Педагогічного інституту Михайла Драгоманова. -1933

Джерела інформації:
  1 Предварительный поисковый список астрономов, покинувших Россию в конце XIX - первой половине ХХ вв./М. Ю. Сорокина, Г. А. Савина, Ю.В.Щепанская.-2009.-С. 3
  2 Степан ПАВЧАК АСТРОНОМ І ПЕДАГОГ ФЕДІР ГУЛА// "Ямгорів"- м. Городенка
  3 СЦЕНАРIЙ МАТЕМАТИЧНОГО РАНКУ ДО 120-РIЧЧЯ ВIД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ФЕДІР ГУЛА - МАТЕМАТИК, АСТРОНОМ, УЧЕНИЙ, ПЕДАГОГ, ГРОМАДЯНИН
  4 library.te.ua