Брунс Андрій Володимирович Основні факти:
Дати життя: 21.12.1931 - 31.03.2017
Місце народження: м. Москва, Московська область, Російська РСР
Навчався: Московський ордена Леніна енергетичний інститут імені В. М. Молотова (з 2005 р. Федеральна державна бюджетна освітня установа вищої освіти «Національний дослідницький університет" МЕІ "», м. Москва) (1961); Кримський сільськогосподарський інститут імені М. І. Калініна, м. Сімферополь (з 2008 р. Південний філіал НУБіП України «Кримський агротехнологічний університет». (1955);
Область досліджень: історія астрономії, астрофізика, фізика Сонця, приладобудування, сонячні телескопи. Кандидатська дисертація: Дослідження ультрафіолетового випромінювання Сонця (1965 Державний оптичний інститут імені С. І. Вавілова, м. Ленінград (з 1991 р. Санкт-Петербург)); Докторська дисертація: Розробка комплексу апаратури ОСТ-I і дослідження Сонця з борту станції Салют-4 (1984 Інститут космічних досліджень АН СРСР, м. Москва);
Біографія:
Народився 21 грудня 1931 р. у м. Москва Московської області Російської РСР. Він є нащадококом дворянського роду Брунс, вихідців з Північної Німеччини. Його батько, Володимир Михайлович Брунс, є корінним кримчанином і родичем Ернста Генріха Брунса, який був директором Лейпцизької обсерваторії на початку XX століття, навчався в Московському університеті, а мати, Софія Миколаївна, нащадок фізика, астронома і математика Леонарда Ейлера, була корінною москвичкою.
З дитинства він займався конструюванням моделей кораблів, літаків і парових турбін, лагодив електроприлади, а в підлітковому віці його захопила нова пристрасть - радіотехніка.
У 1947 р. сім'я переїхала на батьківщину батька в Крим.
Після закінчення 14-ій сімферопольської школи поїхав до Москви в надії вступити на радіофізичний факультет Всесоюзного енергетичного інституту. Через відсутність московської прописки йому не вдалося тоді здійснити задумане, і він був змушений повернутися в Крим.
У 1955 р. закінчив факультет механізації Кримського сільськогосподарського інституту імені М.І. Калініна у м. Сімферополь.
Протягом 1956-1957 рр. працював інженером-контролером (інженером-механіком) Шерекінской машинно-тракторної станції Курської області Російської РСР.
У 1961 р. закінчив радіо-фізичний факультет Московського ордена Леніна енергетичного інституту імені В. М. Молотова.
З 1956 р. працює в Кримській астрофізичній обсерваторії біля м. Симеїз спочатку як інженер-конструктор, провідний інженер відділу приладобудування, науковий співробітник, потім як старший науковий співробітник, протягом 1975–1986 рр. прауював на посаді завідувача лабораторії в відділі експериментальної астрофізики, і з 1986 р. (за іншими даними з 1990 р.) був головним науковим співробітником Кримської астрофізичної обсерваторії.
У 1965 (4) р. захистив у Державному оптичному інституті імені С. І. Вавілова кандидатську дисертацію на тему: "Дослідження ультрафіолетового випромінювання Сонця", отримавши науковий ступінь кандидата технічних наук.
У 1971 р. став Головним конструктором інструментального комплексу «Орбітальний сонячний телескоп» – ОСТ–1, який встановлено на космічній станції «Салют–4». Його побудова була завершена в 1975 р. Ця робота лягла в основу докторської дисертації, захищеної ним у 1984 р. в Інституті космічних досліджень СРСР в м. Москва за двома спеціальностями: «астрофізика» і «оптика». Отримав ступінь доктора фізико-математичних наук.
Тема дисертації є "Розробка комплексу апаратури ОСТ-I і дослідження Сонця з борту станції Салют-4".
Протягом 1994-1998 рр. вчений був депутатом Верховної Ради Криму 2-го скликання. З травня 1994 р. по березень 1995 р. він був головою Постійної комісії Верховної Ради Криму з екології, раціонального природокористування та земельних питань; з жовтня 1996 р. по лютий 1997 р. був головою Постійної комісії Верховної Ради Криму з освіти, науки, культури, справ молоді та спорту; протягом 1995-1996 рр. і в 1997-1998 рр. він був депутатом Верховної Ради Криму на постійній основі.
У 2000 р. отримав звання Професора кафедри фізики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського в м. Сімерополь.
Він брав участь у дослідженнях коливань яскравості Сонця у межах міжнародної Наукової програми «Фобос» ( працював над створенням міжпланетної станції «Фобос-2») та «Марс–96».
Вчений є Академиком Кримскої АН.
Ще в радянські часи був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і золотою медаллю ВДНГ СРСР.
В 2006 р. отримав звання Заслуженого діяча науки і техніки Автономної Республіки Крим.
Астроном і технік був також Віце-ватажком Дворянського зібрання Криму з 1997 р.
В останні роки життя він досліджував позаатмосферні сонячні пульсації.
Помер 31 березня 2017 р.
Напрямами Наукової діяльності вченого є створення астрофізичної апаратури для позаатмосферного дослідження, займався також розвитком позаатмосферних методів дослідження фізики Сонця, питаннями геліо- та астросейсмології. Перший сконструйований під його керівництвом ультрафіолетовий спектрограф був встановлений на 3-му кораблі-супутнику. Ще у 1960 р. перший сконструйований вченим астроприлад -короткохвильовий дифракційний спектрометр для дослідження Сонця, був веведений на навколо земну орбіту.
Він є автором понад 80 наукових статей, доповідей і наукових повідомлень, в його активі - 12 патентів на винаходи. Ним видано і три збірки з історії Кримської астрофізичної обсерваторії.
У 1966 р. мала планета № 4687 Сонячної системи, відкрита в 1979 р. співробітником КрАО Н.С. Черних, названа іменем "Брунсандрей" на честь колеги-астонома.
Основні публікації:
1. Cosmic weather, physical-chemical systems, and the technosphere / B. M. Vladimirsky, A. V. Bruns // Izvestiya Atmospheric and Ocean Physics.- 2010.- Vol. 46, No. 8.- P. 935.
2. Thermal neutrons’ response to the GLEs / E. A. Sigaeva, O. Yu. Nechaev, N. N. Volodichev,.. A. V. Bruns et al. // Adv. in Space Research.- 2009.- Vol. 43, No. 4.- P. 649 - 653.
3. О наличии ложных вариаций интенсивностей в радиохимических экспериментах / Б. М. Владимирский, А. В. Брунс // Журнал эксперим. и теорет. физики. - 2004.- Т. 125, Вып. 4.- С. 629 – 642.
4. Hypothesis concerning an electromagnetic destabilizing factor when measuring the gravitational constant / B. M. Vladimirskii, A. V. Bruns, V. P. Izmailov // Measurement Techniques.- 2003.- Vol. 46, No. 11.- P. 1018 – 1021
Джерела інформації:
1 Список депутатов Верховного Совета Крыма 2-го созыва (1994—1998)
2 sai.msu.su
3 esu.com.ua
4 Дворянское собрание Крыма
