Коноваленко Олександр Олександрович Основні факти:
Дата народження: 27.02.1951
Місце народження: м. Харків, Харківська область, Українська РСР
Навчався: Харківський інститут радіоелектроніки (з 2001 р. Харківський національний університет радіоелектроніки) (1973);
Область досліджень: декаметрова радіоастрономія, астрофізика. Докторська дисертація: Радіоспектроскопічні дослідження міжзоряного середовища на декаметрових хвилях ".Кандидатська дисертація: Радіоспектроскопічні дослідження міжзоряного середовища на декаметрових хвилях (1982 Харківський Інститут Радіоелектроніки);
Біографія:
Народився 27 лютого 1951 р. у м. Харків Харківської області Української РСР.
У 1973 р. закінчив Харківський Інститут Радіоелектроніки за спеціальністю «радіотехніка».
Протягом 1973-1986 рр. працював в Інституті радіофізики та електроніки АН Української РСР.
У 1982 р. захистив у Харківському Інституті Радіоелектроніки кандидатська дисертацію "Радіоспектроскопічні дослідження міжзоряного середовища на декаметрових хвилях".
Захистив докторську дисертацію "Радіоспектроскопічні дослідження міжзоряного середовища на декаметрових хвилях".
З 1986 р. працював в Радіоастрономічному інституті АН Української РСР, працював на посаді завідувача відділу декаметрової радіоастрономії, був заступником директора Радіоастрономічного інституту НАН України з наукової роботи, і був старшим науковим співробітником в відділі №11. Він є фахівець у галузі декаметрової радіоастрономії.
Він керує цільовою програмою НАН України по зпорудженню нового дослідницького інструменту в обсерваторії імені С. Брауде Радіоастрономічного інституту НАН України за сімдесят кілометрів від Харкова, який отримав умовну назву ГУРТ (гігантський український радіотелескоп), і прийматиме радіовипромінювання з космосу в декаметровому і метровому діапазонах і має бути включений до міжнародної сітки радіотелескопів.
Відкрив лінії випромінювання вуглецю з квантовими числами більше 800. Він вперше в світі виявив у космічному просторі декаметрове випромінювання збуджених атомів вуглецю в рекомбінаційних лініях гранично низьких частот, що відкрило нові можливості у діагностиці міжзоряного середовища і дозволило йому розробити реалістичну модель фізичного стану міжзоряного світу. Також він відкрив гранично низькочастотні спектральні лінії в космічному радіовипромінюванні: рекомбінаційні лінії дуже збуджених атомів Карбону та радіолінії надтонкої структури Нітрогену, що створило нові можливості в діагностиці міжзоряного середовища.
16 травня 2003 р. він був обраний академіком НАН України. В 1988 р. став Лауреатом Державної премії СРСР у галузі науки і техніки. В 2001 р. був удостоєний звання Заслужений діяч науки і техніки України.
Протягом 2000-2003 рр. (період між V i VІ з'їздами УАА) він працював віце-президентом Української астрономічної асоціації з наукових питань, будучи обраним до Ради УАА в 2000 р.
Він у 2003 оберався до Ради УАА, і є також обраним у 2009 р. віце-президентом УАА з питань астрономічної техніки та приладобудування.
Він є одним із ініціаторів і провідних творців програми комплексної модернізації апаратних засобів створеного в інституті радіотелескопу УТР-2 з використанням найсучасніших інформаційних технологій і новітньої елементної бази. Разом з системою інтерферометрів УРАН радіотелескоп УТР-2 включено до переліку наукових об’єктів, які становлять національне надбання України.
Основними напрямками наукової роботи є астрофізика і радіоастрономія. Багато зусиль причинив дослідженню фізики міжзоряного середовища, атомної радіоспектроскопії, методів високочутливих завадостійких радіоастрономічних досліджень.
Деякий час займав пост Голови Експертної ради ВАК України з астрономії та голова радіоастрономічної комісії Українського комітету Радіосоюзу.
Його ім'ям названа мала планета 18121 Konovalenko.
Зусиллями академіків С. Я. Брауде, Л. М. Литвиненко та О. О. Коноваленко, члена-кореспондента А. В. Меня та професора Л. Г. Содіна на радіотелескопі декаметрових хвиль УТР-2 та інтерферометрах УРАН для вимірювань низько-частотного космічного випромінювання різних об’єктів Всесвіту була проведена велика дослідницька робота. Зокрема, виявлено високозбуджені атоми в міжзоряному середовищі з рекордними головними квантовими числами, більшими за 1000.
На початку 90-х академік О. О. Коноваленко, члени-кореспонденти В. В. Захаренко, С. В. Степкін створили радіотелескоп нового покоління ГУРТ, обладнання якого в сотні разів підвищило чутливість, роздільну здатність, інформативність досліджень Всесвіту та вможливило виявити в міжзоряному середовищі рекордно високозбуджені атоми з головним квантовим числом, більшим за 1000.
У 2008 р. разом з Литвиненко Л. М. та Менєм А. В. став лауреатом Премії імені С.Я. Брауде за цикл робіт "Нові напрями радіоастрономічних досліджень".
В 2018 р. з сьома співавторами став лауреатом Державної премії України і в галузі науки і техніки за роботу "Радіовипромінювання Всесвіту на декаметрових хвилях".
Основні публікації:
1. Vavilova I.B., Konovalenko A.A., Megn A.V. The beginnings of decameter radioastronomy: pioneering works of Semen Ya. Braude and his followers in Ukraine//Astron. Nachr. - 2007.–V. 328.–P.420-425
2. V. V. Zakharenko, I. P. Kravtsov. I. Y. Vasylieva, S. S. Mykhailova, О. М. Ulyanov, А. І. Shevtsova, А. О. Skoryk, P. Zarka, О. О. Konovalenko Decameter Pulsars and Transients Survey of the Northern Sky. Status, First Results, Multiparametric Pipeline for Candidate Selection // Odessa Astronomical Publications. 2015. Vol. 28/2, №2. P. 252-255.
3. І. P. Kravtsov. V. V. Zakharenko, І. Y. Vasylieva, S. S. Mykhailova, О. М. Ulyanov, A. I. Shevtsova, А. О. Skoryk, P. Zarka, О. О. Konovalenko. Search for Transient Signals in the Data of Decameter Survey of Northern Sky // Advances in Astronomy and Space Physics. 2016. Vol. 6, Issue 2. P. 79-84
4. A. Konovalenko, L. Sodin V. Zakharenko, Р. Zarka, О. Ulyanov, М. Sidorchuk, S. Stepkin, P. Tokarsky, V. Melnik, N. Kalinichenko, A. Stanislavsky, V. Koliadin, V. Shepelev, V. Dorovskyy, V. Ryabov, A. Koval, I. Bubnov, S. Yerin, A. Gridin, V. Kulishenko, A. Reznichenko, V. Bortsov, V. Lisachenko, A. Reznik, G. Kvasov, D. Mukha, G. Litvinenko, A. Khristenko, V. V. Shevchenko, V. A. Shevchenko, A. Belov, E. Rudavin, I. Vasylieva, A. Miroshnichenko, N. Vasilenko, M. Olyak, K. Mylostna, A. Skoryk, A. Shevtsova, M. "Plakhov, I, Kravtsov. Y. Volvach, O. Lytvinenko, N. Shevchuk, L Zhouk, V. Bovkun, A. Antonov, D. Vavriv, V. Vinogradov, R. Kozhin, A. Kravtsov, E. Bulakh, A. Kuzin, A. Vasilyev, A. Brazhenko, R. Vashchishin, O. Pylaev, V. Koshovyy, A. Lozinsky, O. Ivantyshin, H. O. Rucker, M. Panchenko, G. Fischer, A. Lecacheux, L. Denis, A. Coffre, J.-M. Griefimcier, M. Tagger, J. Girard, D. Charrier, C. Briand, G. Mann. The modern radio astronomy network in Ukraine: UTR-2, URAN and GURT // Experimental Astronomy. 2016. Vol. 42. P. 11-48
Джерела інформації:
1 Pavlenko Ya. V., Vavilova I. B., Kostiuk Т. Astronomy in Ukraine. Organizations and strategies in astronomy. — Springer-Verlag, 2005.—Vol. 6.—P. 22
2 На картах Солнечной системы/Ю. В. Александров//Universitates. – 2003. – № 3 (15).- с.236
3 Українська астрономічна обсерваторія.Керівні органи
4 протокол V з'їзду Української Астрономічної Асоціації
