Лаврент'єва Євгенія Всеволодівна Основні факти:
Дати життя: 1898-07 - 1969
Місце народження: м. Друскеники, Гродненська губернія, Російська імперія
Навчалась: Київські Вищі жіночі курси, Російська імперія (1911-?);
Область досліджень: популяризація астрономії
Біографія:
Народилася в липні 1898 р. (за деякими даними у 1893 р.) у м. Друскеники Гродненської губернії Російської імперії в родині викладача математики та космографії. Дитинство провела в м. Ловиче поблизу Варшави, де закінчила 4-річну прогімназію (початковий середньоосвітній навчальний заклад). Згодом родина переїхала до м. Київ, де вона кінчила з золотою медаллю Ольгинську жіночу гімназію.
У 1911 р. вступила на математичне відділення фізико-математичного факультету Київських Вищих жіночих курсів.
У 1914 р. один з викладачів Київських Вищих жіночих курсів Р. П. Фоґель запросив її працювати в Київській обсерваторії. Невдовзі з 1918 р. факультетськими зборами їй запропонували виконувати обов’язки асистентана кафедрі астрономії курсів та доручили вести під керівництвом проф. Фоґєля практичні заняття обчислювального характеру в астрономічному кабінеті курсів. Після захисту дипломної роботи на тему «Обчислення орбіти комети Делавана за методом Ольберса», вона отримала диплом І ступеня і була затверджена на посаду асистента Вищих жіночих курсів. Після злиття курсів з Київським Інститутом народної освіти першого жінку-астронома в м. Києві зарахували асистентом астрономічної обсерваторії Інституту в 1919 р.
Працюючи в обсерваторії, астроном опрацьовувала меридіанні спостереження, передобчислювала та спостерігала покриття зір Місяцем. Паралельно з роботою в обсерваторії, вона закінчила однорічні педагогічні курси при Київському навчальному окрузі та з 1918 р. почала викладати математику і космографію в Катерининській жіночій гімназії, яка невдовзі була перетворена на трудову школу No 83.
Також вона займалася і популяризацією астрономії, зокрема з іншими співробітниками Київської обсерваторії проводила екскурсії.
У 1929 р. вона перейшла працювати до новоствореної Полтавської гравіметричної обсерваторії, зайнявшись новою для себе галуззю — гравіметрією.
Перші 5 років вчений брала участь в експедиціях, оснащених спеціальними маятниковими приладами для побудови гравіметричної карти України та встановлення зв’язку між системами карт Полтавської і Пулковської обсерваторій.
Протягом 1934-1939 pp. вона працювала в Московському аерогеодезичному підприємстві на посаді інженера-гравіметриста. За участь у складанні каталогу гравіметричних пунктів СРСР їй було присуджено звання «інженера-стаханівця».
З поверненням у 1939 р. до Полтави вона продовжила наукову роботу — обробила всі матеріали експедиції 1934—1938 pp. і займалась вивченням добових коливань широти Полтави на основі вимірювань малих зміщень зір у зеніті за допомогою так званого зеніт-телескопа.
У роки Великої Вітчизняної війни СРСР проти німецько-фашиських загабників, яка була частиною ІІ Світової війни, співробітники Полтавської обсерваторії були евакуйовані в м. Іркутськ. Учені привезли з собою свій зеніт-телескоп і встановили його в павільйоні Астрономічної обсерваторії Іркудського державного університету. Тут співробітниця Полтавської обсерваторії Е. В. Лаврентьєва отримала 213 значень широти в період з вересня 1942 по листопад 1943 рр.
У 1945 р. захистила у Державному астрономічному інституті імені П. К. Штернберга Московського державного університету імені М. В. Ломоносова кандидатську дисертацію.
В подальшому Лаврентьєва продовжувала активно займатися астрономічними спостереженнями, а також розробила програми широтних спостережень для Іркутської і Познаньської обсерваторій та для обсерваторії в Улан-Баторі (Монголія).
Померла у 1969 р.
Основні публікації:
1. Лаврентьева Е. В. Наблюдения зенитной звезды бета Draconis в Иркутске.— Труды ПГО, т.2, с. 42.
2. Лаврентьева Е. В. Программа широтных наблюдений для Улан-Батора // Труды Полтавской гравиметрической обсерватории. -1963.-Т. 12.-С. 48-58.
Джерела інформації:
1 Казанцева Л. В., Кислюк В. С. Київське вікно у Всесвіт: Історія Київської астрономічної обсерваторії в контексті історії розвитку національної та світової науки. — Київ: Наш час, 2006.—C.130-133, 162
2 Українські жінки в астрономії : [надруковані фото] / В. Шаромова // Фізика та астрономія в школі. - 2009. - №2. - С. 6-16
3 Из истории Астрономической Обсерватории Иркутского ГосУниверситета
4 СПИСОК НАУКОВИХ СПІВРОБІТНИКІВ АН УРСР (1941−1945)/Історія Національної академії наук України (1941–1945): Частина 2. Додатки / Редкол.: О.С. Онищенко (відп. ред.) та ін.– К., 2007.– 576 с.-С.269
