Проник Володимир Іванович Основні факти:
Дати життя: 29.04.1932 - 26.02.2016
Місце народження: м. Вербівці, Тернопільська область, Українська РСР
Навчався: Львівський державний університет імені Івана Франка (з 1999 р. Львівський національний університет імені Івана Франка) (1949-1954);
Область досліджень: астрофізика, газо-динамічні процеси, приладобудування, активні ядра галактик, космічні місії, будова Галактики, туманності, галактики. Кандидатська дисертація: Енергетичний баланс вільних електронів і електронна температура в газових туманностях (1962 Державний Астрономічний Інститут імені П. К. Штернберга Московський державний університет імені М. В. Ломоносова);
Біографія:
Народився 29 квітня 1932 р. у м. Вербівці Тернопільської області Української РСР.
У 1954 р. він закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка, куди вступив у 1949 р.
З 1954 р. навчався в аспірантурі, а паралельно почав працювати на різних посадах у Кримській астрофізичній обсерваторії. Закінчивши аспірантуру, пройшов школу видатних астрофізиків С. А. Каплана та С. Б. Пікельнера. Протягом 1954-1962 рр. працював на горі Кошка, протягом 1962-2014 рр. в с. Наукове.
У 1962 р. захистив у Державному Астрономічному Інституті імені П. К. Штернберга Московського державного університету імені М. В. Ломоносова кандидатську дисертацію "Енергетичний баланс вільних електронів і електронна температура в газових туманностях".
Виявив температурний градієнт по поверхні туманності Лагуна.
Він першим ініціював дослідження в Кримській астрофізичній обсерваторії на активних галактичних ядер і став засновником нового для Кримської астрофізичної обсерваторії наукового напрямку.
У 1964 р. він і Е.А. Дібай розпочали детальні спектральні спостереження сейфертовських галактик за допомогою 125-сантиметрового рефлектора на Кримській станції Державного астрономічного інституту імені П.К.Штернберга. Вони запропонували термін «область широких емісійних ліній» для галактик із активними ядрами.
Е.А.Дібай, В.І.Проник, К.К.Чуваев і В. М. Лютий в 70-і роки XX століття внесли великий вклад в дослідження центральних областей Галактик Сейферта в оптичному діапазоні. Е. А. Дібай та В. І. Проник запропонували "емпіричну модель активних ядер" на основі аналізу їх спектрів і припущенні фотоіонізації хмар газу безперервним нетепловим континуумом від активного ядра.
Брав участь у науковій експедиції на Памір. Близько року працював у відрядженні у Чилі.
26 лютого 2016 р. вчений помер.
Основні напрямки його наукової роботи є астрофізика, дослідження будови галактик. Він став провідним спеціалістом у галузі вивчення газового середовища в різноманітних об’єктах Всесвіту: в дифузних і планетарних туманностях, у залишках спалахів наднових зір, в активних ядрах галактик. Він виявив температурний градієнт у дифузних туманностях Галактики. Він є автором майже 150 наукових праць.
В.І.Проник відкрив неізотермічність дифузних галактичних туманностей та побудував першу структурну модель ядер активних галактик.
Науково-дослідницька робота В. І. Проника гармонійно пов’язана з проблемами астроприладобудування. За його проектом та участю виготовлено низку спектральних приладів для найбільшого в Україні 2,6-м телескопа. На Канарських островах працює побудований у Кримській астрофізичній обсерваторії за його проектом спектрограф. Був одним з активних учасників експерименту «АСТРОН», у результаті якого в 1983 р. був виведений на орбіту перший ультрафіолетовий телескоп діаметром 0,8 м. Він брав участь у проектуванні, виготовленні, збиранні та контролі оптичної системи, а також у проведенні спостережень, аналізі отриманих унікальних даних позагалактичних систем. Успішно працює над космічним проектом «Спектр-УФ».
Основні публікації:
1. Непрерывный спектр за лаймановским пределом и эффективные температуры ядер планетарных туманностей. /Головатый В. В., Проник В. И. //Астрофизика, 1990, Т. 32, в. 1. -С. 99-116.
2. Головатий В.В., Гершберг Р.Е., Мальков Ю.Ф., Проник В. И. Количественный анализ ультрафиолетовых, оптических и инфракрасных спектров небесных тел с целью определения физических параметров и химического состава излучающего диффузного вещества и межзвездного поглощения до него // Известия Крымской астрофизической обсерватории. -1999. -Т.96. -С.72-138.
3. GRO J0422+32 / V. I. Pronik, O. V. Kozlova, S. G. Sergeev, E. P. Pavlenko // IAU Circular.- 1992.- No. 5594.- 2 p.
4. Об одном методе контроля вогнутых асферических зеркал больших телескопов/Попов Г. М., Проник Г. И.//Известия Крымской астрофизической обсерватории.- том 95, 1999.-C. 161-166
Джерела інформації:
1 Pavlenko Ya. V., Vavilova I. B., Kostiuk Т. Astronomy in Ukraine. Organizations and strategies in astronomy. — Springer-Verlag, 2005.—Vol. 6.—P. 22
2 Українські фізики та астрономи. Посібник-довідник/Автор-укладач В. Шаронова.-Тернопіль: Підручники і посібники, 2007.-304 с.-С. 211-212
3 Комберг Б.В., Репин С.В. Звездные Острова Вселенной с релятивистскими ”гейзерами“ в центрах. (Галактики на ”рабочем столе“.) – М.: Янус-К, 2014. – 312 с.-С. 47-48
4 Кудря Ю.М. Вавилова І.Б. Позагалактична астрономія. Навчальний посібник. –К.: Наукова думка, 2016.–344 с.-С. 28
