Стойко-Радиленко Микола Михайлович Основні факти:
Дати життя: 02.05.1894 - 14.09.1976
Місце народження: село Великий Буялик, Новоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія (нині Іванівський район, Одеська область, Україна)
Навчався: Імператорський Новоросійський університет, м. Одеса, Російська імперія (з 2000 р. Одеський національний університет І. І. Мечнікова, Україна) (1912-1916);
Область досліджень: обертання Землі, приладобудування, астрономія, нутації, радіофізика, геофізика
Біографія:
Народився 2 ( за Юліанським календарем та 14 за Григоріанським календарем) травня 1894 р. в селі Великий Буялик Новоросійського генерал-губернаторства, Російської імперії (нині Іванівський район Одеської області України), за іншими данними в м. Одеса.
Протягом 1903-1912 рр. вчився у 5-й одеській гімназії.
Протягом 1912-1916 рр. навчався на математичному відділенні фізико-математичного факультету Імператорського Новоросійського університету в м. Одеса.
Протягом 1914-1916 рр., будучи ще студентом, працював при Одеської обсерваторії в якості вільного стажеру, вивчаючи сферичну і практичну астрономію, теоретичну астрономію, небесну механіку і геодезію під керівництвом О. Я. Орлова в університеті ще з 1913 р. На прохання студентів він відредагував курс сферичної астрономії, який читав О. Я. Орлов і який призначався для публікації. Для цього йому довелося прослухати цей курс вдруге. За дорученням О. Я. Орлова він обчислював елементи повного сонячного затемнення 21 серпня 1914 р. для України. Одночасно він виконав гармонічний аналіз спостережень з горизонтальним маятником у Юр'єві і Томську з метою пошуку місячно-сонячних припливних коливань виска. Крім того, він визначив елементи орбіти метеорного потоку Лірид, провів обчислення орбіти малої планети Ахіл і комети 1914. В 1916 р. його обчислювальні праці були відзначені премією Імператорського Новоросійського університету.
З 1916 по 1918 р. він служив в армії, після чого вступив до аспірантури, де його навчанням керував О. Я. Орлов. У 1920 р. він захистив магістерську дисертацію і того ж року був відряджений за кордон. За іншими даними, протягом 1916-1920 рр. (ймовірно з 1918 р.) працював на посаді доцента Новоросійського університету до його розформування.
У січні 1920 р. склав магістерські іспити і виїхав у наукове відрядження до Франції, з якого не повернувся на батьківщину.
Викладав математику в гімназії в Пльовне(Болгарія).
З 1924 р. працював в міжнародному бюро часу і в Паризькії обсерваторії. Біля 20 років астроном був начальником служби часу Паризької обсерваторії та завідувачем міжнародного бюро часу (і долгот).
Став членом національного астрономічного комітету Франції.
Захистив докторську дисертацію
Двічі лауреат Французької Академії наук і член Варшавської Академії наук, є член-кореспондентом. Академії прикладних наук (Варшава), член багатьох наукових товариств. Лауреат премії Паризької АН, У 1950 р. він став лауріатом премії Бельгійської АН, а у 1969 р. премії імені Жансена Французького астрономічного товариства.
Помер 14 (за іншими даними 15) вересня 1976 р.
Основні наукові праці вченого стосуються вивчення нерівномірності обертання Землі, та визначенню Всесвітнього часу. Відкрив у 1936 р. сезонні варіації швидкості обертання Землі. Його праці також стосуються телескопів, маятників, поширення радіоелектричних хвиль і визначення довготи і сонячно-місячного тяжіння.
Джерела інформації:
1 Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы: Биографический справочник. — Киев: Наук. думка, 1986.—с.298.
2 Воспоминания о Новороссийском университете и об Одесской астрономической обсерватории // ИАИ. – 1969. – Вып. 10. – С. 245 - 250. – Те саме // Страницы истории астрономии в Одессе: Сб. ст. – О., 1994. – Ч. 1. – С. 36 - 40.
3 www.astronomers.ru
4 ru.wikipedia.org
