Фабриціус Фрідріх Вільгельм [Фабриціус Василь Іванович] Основні факти:
Дати життя: 15.07.1845 - 13.04.1895
Місце народження: м. Виборг, Виборзька губернія, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія
Навчався: Імператорський Олександрівський університет в м. Гельсінгфорс (з 1917 р. Хельсинский университет, Фінляндія) (1870);
Область досліджень: небесна механіка, теоретична астрономія, малі тіла Сонячної системи, спостережна астрономія, зоряні каталоги, астрономія, позиційна астрономія. Докторська дисертація: Критичні початки завдання визначення орбіт за трьома спостереженнями (1888 Санкт-Петербурзький Імператорський університет); Докторська дисертація: Начало Джибса (1893 Імператорський Казанський університет);
Біографія:
Народився 15 липня 1845 р. в м. Виборг Виборзької губернії Великого князівства Фінляндського Російської імперії в сім'ї вчителя.
У 1870 р. Вільгельм закінчив Імператорський Олександрівський університет в м. Гельсінгфорс, де він працював на посаді спостерігача протягом 1869-1971 рр.
У 1873 р. цей університет присудив йому науковий ступінь магістра, а потім і доктора філософії.
Протягом 1871-1873 рр. працював асистентом (молодшим спостерігачем) в Бонській обсерваторії, кули він був запрошений для участі у великому проекті — спостереженнях так званих Арґеландерових зон.
Протягом 1873-1875 рр. (за іншими даними 1874-1876 рр.) працював на посаді обчислювача в Пулковській обсерваторії.
У 1874 р. він брав участь пулковської експедиції до Персії для спостережень проходження Венери по диску Сонця.
На початку 1870-х років він розробив фінську стенографічну систему, засновану на німецьких системах Габельсбергер і Столце.
У 1879 р. брав участь VI з ’їзді Товариства дослідників природи у м. Санкт-Петербург.
У 1888 р. у Санкт-Петербурзькому Імператорському університеті він захистив магістерську дисертацію "Критичні початки завдання визначення орбіт за трьома спостереженнями".
У 1893 р. він захистив докторську дисертацію "Начало Джибса" на фізико-математичного факультеті Казанського Імператорського університету.
Протягом 1875-1893 рр. (за іншими даними протягом 1876-1894 рр.) праював в Київській Астрономічній обсерваторії на посаді астронома-спостерігача і приват-доцента універитету Імператорського Київського університету Святого Володимира. Проводив меридіанні спостереження навколополярних зір на меридіанному колі в Київській Астрономічній обсерваторії. У радіусі 6 градусів від Північного полюса світу він визначив координати 30-ти так званих фундаментальних (опорних) зір, кожну з яких спостерігав у середньому по 20 разів, і на основі їх визначив згодом координати ще 525 слабкіших зір. Його каталог увійшов до золотого фонду світових позиційних даних. Розробив новий метод врахування помилок мерідіанного кола. Запропонував використовувати Полярну зорю як природну меридіанну міру для контролю орієнтування полярної осі телескопа. Цей так званий «метод Полярисими» тривалий час використовувався в спостережній астрономії всього світу.
Він склав формули для точного обчислення приведення до середнього місця видимих положень зір, близьких до полюса. Кілька теоретичних робіт вченого відносяться до питання визначення орбіт планет та комет за трьома спостереженнями. Розглянув число розв'язків при визначенні орбіт методом К. Ф Гаусса та А. В. Ольберса. В Києві вiн удосконалив визначення елiптичної орбiти способом Гаусса, розробив новий спосiб обчислення орбiт, який можна було застосовути не тiльки до елiптичних, а й параболiчних орбiт. Низка робіт стосується теоретичної астрономії.
При хрещенні у Православне віросповідання набув ім'я Вісиль Іванович, про що свідчить Київської Духовної Консисторії.
У 1877 р. він разом з Хандриковим М. Ф. за допомогою телеграфу виконали прив’язку Києва до геодезичної мережі пунктів. Вони визначили різницю географічних довгот спочатку Києва та Варшави, а в 1886 р. — Києва й Одеси, приєднавши таким чином і Одесу до цієї мережі.
В останні роки життя астроном розпочав цікаву програму спостережень зір з великими власними рухами. Не допрацювавши року до встановленого 25-річного терміну, вчений змушений був просити призначення йому пенсії «за скороченим терміном».
З 1884 р. і до останніх своїх днів викладав перспективу в Київській рисувальні школі.
Помер 13 квітня 1895 р.
Основні публікації:
1. Фабрициус В. О наблюдениях звезды Поляриссим. - К., 1989. - 112 с.
Джерела інформації:
1 Казанцева Л. В., Кислюк В. С. Київське вікно у Всесвіт: Історія Київської астрономічної обсерваторії в контексті історії розвитку національної та світової науки. — Київ: Наш час, 2006.—C.106-107,109-112
2 Астрономічна обсерваторія. Історія
3 Астрономическая обсерватория Киевского университета/Д. В. Пясковский, Н. А. Чернега//"Земля и Вселенная" N6, 1970г
4 ru.wikipedia.org
