Шульга Валерій Михайлович Основні факти:
Дати життя: 16.08.1944 - 02.11.2022
Місце народження: м. Красноград, Харківська область, Українська РСР
Навчався: Харківський державний університет імені О. М. Горького (з 1999 р. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) (1966);
Область досліджень: астрофізика, радіофізика. Кандидатська дисертація: Спін-решітчаста релаксація і нагрівання фононів в кристалах рубіна і сапфіра (1972 Харківський державний університет імені О. М. Горького); Докторська дисертація: Нерівноважні і інвертовані стану спінових систем в парамагнетиках з підвищеною концентрацією магнітних центрів і квантове посилення в міліметровому діапазоні (1988 );
Біографія:
Народився 16 серпня 1944 р. у м. Красноград Харківської області Ураїнської РСР.
У 1966 р. закінчив радіофізичний факультет Харківського державного університету імені О. М. Горького .
У 1969 р. закінчив навчання в аспірантурі Харківського державного університету імені О. М. Горького.
У 1972 р. захистив у Харківському державному університеті імені О. М. Горького кандидатську дисертацію на тему: "Спін-решітчаста релаксація і нагрівання фононів в кристалах рубіна і сапфіра".
У 1988 р. захистив докторську дисертацію на тему: "Нерівноважні і інвертовані стану спінових систем в парамагнетиках з підвищеною концентрацією магнітних центрів і квантове посилення в міліметровому діапазоні".
Протягом 1970-1972 рр. працював молодшим науковим співробітником,а потім протягом 1976-1986 рр. старшим науковим співробітник Інститут радіофізики та електроніки АН Української РСР.
Протягом 1972-1976 рр. працював асистентом Харківського державного університету імені О. М. Горького.
З 1986 р. працював завідувачем лабораторією Радіоастрономічного інституту АН Української РСР (згодом НАН УКраїни), з 1991 р. працював завідувачем відділом.
У 1996 (9)р. почав працювати заступником директора Радіоастрономічного інституту НАН України з наукової роботи.
Спеціалізується в області радіоастрономії, радіофізики, фізики низьких температур і квантової електроніки.
З 1992 р. за сумісництвом є професором кафедри квантової радіофізики Харківського державного університеті імені О. М. Горького.
Під його керівництвом в Україні було розгорнуто спостереження астрофізичних радіоджерел в міліметровому діапазоні.
Він є автором понад 120 наукових праць. Підготував 3 кандидатів наук.
Науковими напрямками його роботи є квантова радіофізика, радіо-астрономія ближнього та далекого космосу, радіозондування навколишнього середовища, об'єктів природного та штучного походження, фізичні принципи роботи радіотелескопів, астрофізика високих енергій та будова Всесвіту, фізика низьких температур, фізика магнітних явищ, астрономічне та космічне приладобудування.
Першим виконав дослідження спин-фононних взаємодій на надвисоких частотах при наднизьких температурах ( до 0,03°K) у парамагнетиках з домішками іонів групи заліза. З'ясував природу ефекту просвітління в оптичному діапазоні ряду сегнето-електриків при нейтронному й УФ опроміненні. Вивчив характеристики активних речовин квантової НВЧ електроніки в інвертованому стані в міліметровому діапазоні. Створив найбільший високочастотний квантовий підсилювач (мазер) з рекордними по чутливості характеристиками, розробив високочутливі напівпровідникові приймальні системи дециметрового, сантиметрового й міліметрового діапазонів. Почав в Україні багаточастотні спектральні радіоастрономічні дослідження особливостей радіовипромінювання з місць активного утворювання зірок.
Приймав участь у виконання цільової комплексної програми НАН України „Дослідження раннього Всесвіту, прихованої маси і темної енергії (Космомікрофізика)” 2008 р.
З 2008 р. Він входить до складу секції "Ядерна фізика, радіофізика та астрономія" Департаменту науки та інноватики НТУУ "КПІ".
Деякий час в кінці 2010-х працював в Міжнародному центрі науки майбутнього Університету Цзілінь у Китаї.
6 травня 2006 р. обраний академіком НАН України. Він входить до складу спеціалізованої ради по захисту дисертацій, є членом Експертної ради Вищої атестаційної комісії України. Він є член-корреспондент НАН України, член Міжнародної астрономічної спілки, член МСР, член комісії з радіоастрономії Національного комітету Міжнародного радіотехнічного союзу. Протягом 1999-2004 рр. він був Віце-президентом УФТ.
У 2009 р. він був обраний до складу Ради Української астрономічної асоціації.
У 1989 р. він став лауреатом Державної премії УРСР, а у 2001 р. став лауріатом премії НАНУ ім. М. Барабашова (2001 р.). У 2004 р. він був удостоєний звання "Заслужений діяч науки і техніки України". Також він є заступником головного редактора наукового журналу «Радіофізика та радіоастрономія», він входив до скаду спеціалізованої Вченої ради ГАО НАН України.
Помер 2 листопада 2022 р.
Його ім'ям названа мала планета Шульга 31
Основні публікації:
1. Fedorov P. N., Akhmetov V. S., Shulga V. M. The reference frame for the XPM2. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 2014. Vol. 440, Issue 1, p.624-630.
2. Bannikova E.Yu., Karnaushenko A.V., Kontorovich V.M., Shulga V.M. A new exact solution of Kompaneets equation for a shock front. Astronomy Reports. 2012, V.56, P.496-503.
3. Bannikova E.Yu., Vakulik V.G., Shulga V.M. N-body simulation of a clumpy torus: application to active galactic nuclei. Mon. Not. Royal Astron. Society, 2012, V.424, P. 820-829.
4. Bannikova E.Yu., Vakulik V.G., Shulga V.M. Gravitational potential of a homogeneous circular torus: a new approach // MNRAS, 2011, 411, 557-564.
Джерела інформації:
1 На картах Солнечной системы/Ю. В. Александров//Universitates. – 2003. – № 3 (15).- с.237
2 Радіоастрономічний інститут НАН України. Вчена Рада
3 quant.univer.kharkov.ua
4 persons-info.com
