Грінін Володимир Петрович Основні факти:
Дата народження: 1943
Місце народження: селище Строїлове, Ленінградська область, Російська РСР
Навчався: Ленінградський ордена Леніна державний університет імені А. А. Жданова (з 1991 р. Санкт-Петербурзький державний університет) (1966);
Область досліджень: фізика змінних зірок, фізика комет, змінні зорі, еволюція зірок. Кандидатська дисертація: Перенесення випромінювання в оболонках нестаціонарних зірок (1972 ); Докторська дисертація: Перенесення випромінювання і світловий тиск у середовищах, що рухаються (1986 );
Біографія:
Народився в 1943 р. в селищі Строїлове Ленінградської області Російської РСР.
У 1966 р. закінчив Ленінградський ордена Леніна державний університет імені А. А. Жданова за спеціальністю «астрономія» та був прийнятий на роботу до Кримської астрофізичної обсерваторії АН СРСР.
У тому ж році вступив до аспірантури до Ленінградського ордена Леніна державного університету імені А. А. Жданова.
У 1972 р. захистив кандидатську дисертацію "Перенесення випромінювання в оболонках нестаціонарних зірок". Професор В.В. Соболєв був його науковим керівником.
У 1986 р. захистив дисертацію на здобуття доктора фізико-математичних наук «Перенесення випромінювання і світловий тиск у середовищах, що рухаються».
З 2000 р. співробітником Пулковської обсерваторії, завідувач лабораторії зореутворення. У 2010 р. отримав звання професора. Був заступником головного редактора журналу «Астрофізика».
Він є автором ряду робіт, зокрема в 80-х рр. ХХ століття разом з Міцкевичем А. С. виконав розрахунки емісійних ліній іонізованого кальцію для випадку навколозоряних оболонок, що рухаються.
В 80-ті рр. ХХ ст. разом з Боярчуком О. О., Бурнашовим В. І., Зверєвою А. М. та Шейхет А. І. провели аналіз данних спостереження комети Галлея, отриманих з борту штучного супутника Землі "Астрон": вони розробили моделі газової коми комети, знайдений темп сублімації молекул води і дослідили його залежність від геліоцентричної відстані комети, виявили асиметрію в поведінці цього параметра на частинах орбіти до і після перигелія.
Ним вперше вирішено завдання про поширення теплових збурень у температурно-стратифікованих середовищах з урахуванням збурення їх оптичних властивостей. Показано, що імпульсне нагрівання зовнішніх шарів атмосфер холодних зірок призводить до короткочасного зменшення їх яскравості, викликаного різким збільшенням непрозорості газу. Подібні ефекти спостерігаються при спалахах зірок типу UV Кита, а також вчасно сонячних спалахів. Вперше у 1977 р. ним, разом із В. В. Соболєвим був зроблений висновок про те, що джерелом оптичного випромінювання спалахів зірок типу UV Кита є щільний газ з температурою близько 104 К, розташований між хромосферою і фотосферою. Його нагрівання пов'язане з генерацією пучків високоенергійних заряджених частинок. Ця думка нині є загальноприйнятою.
У 1975 р. разом із С. І. Грачовим показав, що у оболонках, які з великим негативним градієнтом швидкості (акреція, розширення із уповільненням), має місце нелокальне радіаційне взаємодії на частотах спектральних ліній. Отримано узагальнення рівняння Соболєва для функції джерел. У серії робіт, опублікованих у 1978-1980 рр. встановив, що у середовищах з аксіально-симетричними рухами існує тангенціальна компонента світлового тиску, напрямок якої може збігатися або не збігатися з напрямком обертання середовища. Запропонував модель утворення блакитного випромінювання, яке спостерігається в глибоких мінімумах молодих зірок типу UX Оп (1986). Цим випромінюванням виявилося розсіяне світло протопланетних дисків. Ця робота справила значний вплив на розвиток уявлень про природу змінності зірок цього типу.
Є також співробітником Астрономічного інституту імені В. В. Соболева в м. Санкт-Петербург.
Основні наукові інтереси пов'язані з теорією перенесення випромінювання, нестаціонарними процесами на зірках та навколозоряному середовищі, фізикою молодих зір.
В.П.Грінін зі співробітниками відкрив кореляцію блиску та поляризації випромінювання молодих зірок, цим було закладено основу досліджень протопланетних дисків.
П.П.Петров та В.П.Грінін відкрили асиметрію зоряного вітру зірок типу Т Тельця, обумовлену магнітним полем.
Він є автором понад 150 наукових статей. Під його керівництвом захищено 9 кандидатських дисертацій.
Основні публікації:
1. Polarization of light by young stelar objects/Grinin V. P.// Abstracts NATO ASI on Photopolarimetry in Remote Sensing and Workshop on Remote Sensing Techniques and Instrumentation: International Cooperation, Yalta, Ukraine, 20 September to 4 October 2003 .-USA: ArmyReseach Laboratory , 2003,-P.3
2. Dynamical processes in the neighborhood of the Herbig Ae star MWC 480 based on spectral monitoring data / O. V. Kozlova, V. P. Grinin, G. A. Chuntov // Astrophysics.- 2003.- Vol. 46, No. 3.- P. 265 – 285
3. Диагностика секреционного диска звезды UX Ori по водородным линиям бальмеровской, пашеновской и брэккетовской серий / Л. В. Тамбовцева, В. П. Гринин, Б. Роджерс, О. В. Козлова // Астрон. журн.- 2001.- Т. 78, № 6.- С. 514 - 524.
4. Результаты фотометрических и поляриметрических наблюдений Фуора V1057 Cyg от момента вспышки до наших дней./Копацкая Е. Н., Гринин В. П., Шаховской Д. Н., Шулов О. С.//Астрофизика, 2002, Т. 45, в. 2, . -С. 175-182
Джерела інформації:
1 Pavlenko Ya. V., Vavilova I. B., Kostiuk Т. Astronomy in Ukraine. Organizations and strategies in astronomy. — Springer-Verlag, 2005.—Vol. 6.—P. 22
2 Реферативный журнал. 51 астрономия., М.: ВИНИТИ, 1988, №12, С.42, 103
3 Астрономы России 1917-2017/ науч. ред. А.М.Черепащук, Казань, Казан. фед. ун-т, 2017.- 568с- C.128
4 Крымская астрофизическая обсерватория.Открытия, сделанные в обсерватории
