Вакарчук Іван Олександрович Основні факти:
Дати життя: 06.03.1947 - 04.04.2020
Місце народження: с. Старі Братушани, Єдинецький район, Молдовська РСР
Навчався: Львівський державний університет імені Івана Франка (з 1999 р. Львівський національний університет імені Івана Франка) (1965-1970);
Область досліджень: астрофізика, теоретична фізика. Кандидатська дисертація: Застосування методу зміщень і колективних змінних до дослідження системи взаємодіючих бозе-частинок близько абсолютного нуля (1974 Інститут теоретичної фізики АН УРСР); Докторська дисертація: Мікроскопічна теорія бозе-рідини (1980 Інститут теоретичної фізики АН УРСР);
Біографія:
Народився 6 березня 1947 р. в с. Старі Братушани Єдинецького району Молдовської РСР.
Протягом 1965-1970 рр. навчався на фізичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка. Тут почалась багаторічна творча співпраця майбутнього вченого з його вчителем, академіком Ігорем Рафаїловичем Юхновським.
У 1970-1973 рр. навчався в аспірантурі Львівського відділу статистичної теорії конденсованого стану Інституту теоретичної фізики АН УРСР.
Протягом 1973-1978 рр. працює молодшим науковим співробітником, протягом 1978-1980 рр. старшим науковим співробітником Львівського відділення Інституту теоретичної фізики АН УРСР.
5 лютого 1974 рр. захистив у Інституті теоретичної фізики АН УРСР кандидатську дисертацію на тему "Застосування методу зміщень і колективних змінних до дослідження системи взаємодіючих бозе-частинок близько абсолютного нуля".
У 1977 р. він був нагороджений Грамотою Президії АН УРСР.
5 червня 1980 р. він захистив в Інституті теоретичної фізики АН УРСР докторську дисертацію на тему "Мікроскопічна теорія бозе-рідини".
На протязі 1980-1984 рр. він був керівником відділу квантової статистики у Львівському відділенні статистичної теорії конденсованого стану Інституту теоретичної фізики АН УРСР.
У 1981 р. він був нагороджений Грамотою Президії АН УРСР.
У 1983 р. був нагороджений значком "Відмінник народної освіти УРСР"
З вересня 1984 р. працює професором , а з січня 1985 р. завідувачем кафедри теоретичної фізики Львівського державного університету імені Івана Франка протягом року, і далі працює професором кафедри аж до 1990 р.
Він є один з організаторів Народного Руху на Львівщині, Першої Установчої регіональної конференції Народного Руху у Львові та І з’їзду Народного Руху України у 1989 р.
У 1990 р. був обраний депутатом Верховної Ради СРСР. Його діяльність як народного депутата СРСР часів горбачовської перебудови, коли він разом з Ростиславом Братунем, Романом Федорівим та іншими діячами культури активно обстоював національні інтереси України, може стати темою спеціального дослідження позиції українського інтелігента на зламі 90-х років XX ст.
13 листопада 1990 р. був обраний ректором Львівського державного університету імені Івана Франка.
У 1991 р. він був обраний президентом Малої академії наук Львівщини.
У 1992 р. він Ініціював запровадження в Університеті програми «Обдаровані діти села».
У 1996 р. він засновує "журнал фізичних досліджень" та журнал "Світ фізики" і працює з того часу їх головним редактором.
В тому ж 1996 р. (за іншими даними ще у 1991 р.) він був обраний Головою Ради ректорів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації Львівщини і працював на цій посаді включно до 2010 р.
22 серпня 1996 р. був нагороджений Почесною відзнакою Президента України за визначні досягнення у праці, що сприяють економічному, науково-технічному і соціально-культурному розвиткові України, зміцненню її державності і міжнародного авторитету, та з нагоди п'ятої річниці незалежності України.
Ректор влітку 1996 р. підписав наказ про створення кафедри астрофізики і з того часу поза своїми основними курсами з квантової механіки, читає спецкурси з астрофізики, проводить наукову роботу зі студентами та аспірантами, які спеціалізуються з цієї спеціальності.
У 2000 р. став Лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки за підручник «Квантова механіка», виданий Львівським університетом у 1998 р.
У 2001 р. відзначений Капітулою українсько-польського поєднання, вручена під час візиту в Україну Папи Римського Івана Павла II.
Протягом 2001-2010 р. входив до складу редколегії журналу «Вища освіта України»
протягом 2001-2004 рр. є президентом Українського фізичного товарисва.
У 2005 (4) р. спільно з К. І. Чурюмовим та Н. Г. Щукіною став Лауреатом Премії НАН України імені М. П. Барабашова за цикл робіт «Спектральні дослідження зір та комет» та підручник «Теорія зоряних спектрів».
У 2002 р. удостоївся звання Почесного доктора Краківської педагогічної академії імені Комісії Едукації Народової (з 2011 р. Педагогічний університет у Кракові) і став лауреатом Почесного звання «Народний посол України», а у 2005 р. удостоєний державної нагороди Республіки Польщі «Офіцерський Хрест Ордену Заслуги Республіки Польщі».
У 2003 р. обраний дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка.
16 лютого 2005 р. нагороджений Орденом «За заслуги» II ступеня за вагомий особистий внесок у захист демократії, єдності, соборності і незалежності України, відстоювання ідеалів свободи і прав людини, активну громадянську позицію, а також у тому ж році, Почесною грамотою Верховної Ради України та вищою відзнакою Народного Руху України «За заслуги перед українським народом» II ступеня.
Протягом 2005-2011 рр. був членом Комісії державних нагород і геральдики.
27 серпня 2006 р. нагороджений відзнакою "Заслужений діяч науки і техніки України" за вагомий особистий внесок в увічнення пам'яті Івана Франка, а також, у тому ж році, нагороджений Знаком МОН України «Петро Могила» і стає членом Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки. В тому ж 2006 р. був нагороджений Орденом святих Кирила і Мефодія.
5 березня 2007 р. удостоєний звання Герой України з врученням ордена Держави "Золота зірка" за визначні особисті заслуги в розвитку вітчизняної освіти і науки, багаторічну плідну науково-педагогічну діяльність, вагомий внесок в утвердження незалежної Української держави.
В тому ж 2007 р. він був нагороджений Відзнакою Міністерства оборони України «Знак пошани»
З 18 грудня 2007 р. по 11 березня 2010 р. працював Міністром освіти і науки України.
Одружений має двох синів., далі знов приступив до обов'язків ректора Львівського університету і працював на цій посаді до червня 2013 р., а потім десь місяць був виконуючим обов'язків.
У 2008 р. нагороджений Державним орденом Італійської Республіки «Зірка італійської солідарності» із присвоєнням почесного звання «Кавалер».
У 2009 р. удостоєний звання Почений доктор (DOCTOR HONORIS CAUSA) Вроцлавського університету та нагороджений Академічною нагородою Святого Володимира Академії наук вищої школи України.
У 2010 р. Удостоєний звання Почесний доктор філософії (DOCTORIS PHOILOSOPHIAE HONORIS CAUSA) Українського Вільного Університету в Мюнхені.
У 2011 р. він був відзначений Орденом «Честь, Віра, Слава» І ступеня Міжнародної громадської організації «Міжнародний союз козацтва», Премією імені Олекси Гірника за 2010 рік, удостоєний звання DOCTOR HONORIS CAUSA Інституту фізики конденсованих систем НАН України, нагороджений медаллю «Григорій Сковорода» Національної академії педагогічних наук України.
Він є автором понад 300 наукових праць.
Наукові інтереси фізика-теоретика охоплюють широкий спектр проблем. Серед них проблеми філософії науки, астрофізики і геофізики, космології, статистичної фізики, квантової теорії, зокрема теорії квантових рідин, теорії фазових переходів, фізики невпорядкованих систем.
До його найзначнішиих праць у квантовій теорії належать його роботи з теорії надплинності, явища що було відкрито у 1938 р. Петром Капіцею, явища, що спостерігається в рідкому гелії при температурах, близьких до абсолютного нуля і у якому основну роль відіграють квантові ефекти. За допомогою його нової мікроскопічної теорії бозе-рідин, створеної ним у 90-ті рр., вперше з перших принципів описано перехід, зумовлений бозе-ейнштейнівською конденсацією, встановлено основні механізми впливу міжатомної взаємодії на це явище і досліджено конкретні прояви його зв'язку з λ-переходом. Своєрідною кульмінацією досліджень явища надплинності стали розрахунки критичної температури бозе-ейнштейнівської конденсації та термодинамічних функцій бозе-конденсату.
Використавши метод двочасових функцій Ґріна, він побудував мікроскопічну теорію невпорядкованих систем, що дозволяє єдиним способом описати основні прояви структурного безладу та їх залежність від зовніпіних впливів (полів, тиску, температури і т. ін.) Його праці, присвячені критичних явищ та розвитку методів мікроскопічного статистичного опису, викликають зацікавлення у науковому світі.
Особливе значення у галузі астрофізики має його мікроскопічна теорія зоряних спектрів, що дозволила передбачити нові фізичні ефекти, пов'язані з механізмом утворення фраунгоферових ліній.
Помер 4 квітня 2020 р.
Основні публікації:
1. До питання постійної загасання в теорії розширення спектральних ліній атомів /І.О.Вакарчук, Л.М.Янків-Вітковська, Р.Є.Рикалюк // Тези ювілейної наук. конференції 8-10 грудня 1994р.- Львів, 1994.- С. 14-15.
2. Вплив поствандерваальсівської взаємодії на величину постійної загасання /І.О.Вакарчук, Л.М.Янків-Вітковська, Р.Є.Рикалюк // Тези ювілейної наук. конференції 17-19 травня 1995р.-Київ
3. К теории коеффициента поглощения в спектральной линии / И.А.Вакарчук, Б.Т.Бабий. Р.Е.Рыкалюк.- Киев: Препринт ИТФ АН УССР,1982, ИТФ-82-139Р.-22с.
4. Применение метода смещений и коллективных переменных к изучению системы взаимодействующих бозе-частиц / И.Р.Юхновский, И.А.Вакарчук // Материалы третьего рабочего совещания по статистической физике, Киев, 25-28 окт. 1971 г. - Киев, 1972 г. -Ч. 1. - С. 3-10.
Джерела інформації:
1 Іван Вакарчук Бібліографічний показчик / Укладач М. Любицька; наук.ред.та автор передм. проф. Й. Стахіра; редколегія: Б. Якимович( голова), Б. Котур, Т. Лучук, Й. Стахіра.- Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001.-112с.,порт.,- (Українська бібліографія. Нова серія. Ч 5; Бібліографія вчених університету)
2 Кафедра астрономії Львівського університету : рік заснування 1897 Кафедра астрофізики Львівського державного університету ім. І. Франка: рік відкриття -1996 / Л.М.Янків-Вітковська// Вісник Львівського університету. Серія фізична.-1998.- Вип.ЗО.- С. 160
3 uk.wikipedia.org
4 Вакарчука звільнили з посади ректора Львівського вишу, 6 Червня 2013
