Прокоф'єва (Михайловська) Валентина Володимирівна Основні факти:
Дата народження: 21.04.1929
Місце народження: м. Ленінград, Ленінградська область, Російська РСР
Навчалась: Ленінградський ордина Леніна державний університет імені А. А. Жданова (з 1991 р. Санкт-Петербурзький державний університет) (1948-1953);
Область досліджень: фотометрія тіл Сонячної ситеми, фотографічна астрометрія, інформаційні технології, фотометрія, приладобудування, змінні зорі. Кандидатська дисертація: Фотоелектричні спостереження перемінних зірок в інфрачервоній області спектра (1962 Московський державний університет імені М. В. Ломоносова); Докторська дисертація: Телевізійна фотометрія зірок і планет (1983 Московський державний університет імені М. В. Ломоносова);
Біографія:
Народилася 21 квітня 1929 р. у м. Ленінград Ленінградської області Російської РСР.
У 1953 р. закінчила Ленінградський ордина Леніна державний університет імені А. А. Жданова, куди вступила в 1948 р.
З 1953 р. навчалася в аспірантурі Кримської астрофізичної обсерваторії.
Співробітниця Кримської астрофізичної обсерваторії.
У 1962 р. захистила у Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова кандидатську дисертацію "Фотоелектричні спостереження перемінних зірок в інфрачервоній області спектра". В. Б. Ніконов був її науковим керівником.
У 1983 р. захистила у Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова докторську дисертацію "Телевізійна фотометрія зірок і планет" (інша назва «Телебачення в астрономії»).
З 1984 р. - провідний науковий співробітник. В 2005 р. отримала звання професора.
Разом з Абраменко О. М., Бондар Н. І., Майер В. А., Павленко О. П. та Шаріповою Л. М. розробили телевізійний комплекс для фотометричних та спектрофометричних досліджень зірок, який був встановлений на 0,5-м менісковому телескопі МТМ-500 (F/13) в Кримській астрофізичній обсерваторії. Зокрема, спільно з Бондар Н. І. розробили методику і програмне забезпечення для отримання розподілів енергії слабких зір на цьому комплексі.
В 1996 р. стала лауреатом премії імені Барабашова НАН України. Отримала 10 медалей.
Вона є членом міжнародного астрономічного Євроазійського астрономічного товариства та Міжнародного астрономічного союзу.
Вона є авторои 150 наукових робіт.
В 1995 р. малій планеті №6172 присвоено ім'я Prokofeana.
В.В. Прокоф'єва є фундатором телевізійної астрономії. Нею було показано, що особливості телевізійного методу спостережень визначають сфери його застосування в астрономії. Під її керівництвом працювали гурт із Москви на чолі з В.Ф. Анісімовим та інженер Кримської астрофізичної обсерваторії А.М. Абраменко. Телебачення було використано для дослідження кривих блиску зірок, що виявляють швидку змінність. Спостереження проводили на півметровому телескопі Максутова Кримської астрофізичної обсерваторії. Приймачем світла служив трикамерний Електронно-оптичний перетворювач, що дозволило для слабких зірок збільшити квантовий вихід приблизно в 30 разів у порівнянні з класичним фотографічним методом, що застосовувалися тоді.
Протягом 1957-2014 рр. велися дослідження тіл Сонячної системи. Протягом трьох протистоянь 1969–1971–1974 проводилися спостереження Марса. Було отримано близько 80 тис. знімків у 4 та 10 областях спектру. Вперше було надано пояснення синіх прояснень на Марсі. Складено «Атлас телевізійних знімків Марса». Раніше за всіх у світі було виявлено появу комети Галлея на рівні близько 19 зіркової величини. В.В. Прокоф'євою вперше було відкрито супутники астероїдів. За спостереженнями астероїда 87 Сільвія було показано, що астероїд є подвійним. Це було зроблено за 2 роки до того, як космічний апарат «Галілео» у 1993 р. сфотографував супутник у астероїда Іда. Спільно із співробітником Держа́вного Астрономі́чного Інститу́ту і́мені П. К. Штернберга Московського державного університету імені М. В. Ломоносова В.В. Бусарєвим розроблено метод визначення розмірів плям на поверхнях малих тіл Сонячної системи, що було зроблено вперше у світі.
В.В. Прокоф'єва брала участь у телевізійних спостереженнях штучних супутників та космічних апаратів, що йдуть до Місяця, Венери та інших планет з метою їхнього дистанційного контролю.
Під керівництвом В.В. Прокоф'єву практику пройшли понад 30 астрономів і на підставі отриманих спостережень захищено понад 10 кандидатських дисертацій.
Основні публікації:
1. Астероидальные спутниковые системы и их связь с семействами / Л. Г. Карачкина, В. В. Прокофьева // Всероссийская астрон. конф.: тез. докл. — СПб.: НИИХ СПбГУ, 2001. — С. 82.
2. Evidence of the complex structure of asteroid 21 Lutetia / V. V. Prokof’eva-Mikhailovskaya, Yu. V. Batrakov, V. V. Bochkov,.. L. G. Karachkina et al. // Solar System Research.- 2007.- Vol. 41, No. 4.- P. 307 – 313
3. Свидетельства сложной структуры астероида 21 Лютеция / В. В. Прокофьева - Михайловская, Ю. В. Батраков, В. В. Бочков,.. Л. Г. Карачкина и др. // Астрон. вестник.- 2007.- Т. 41, № 4.- С. 337 - 344.
4. Телевизионный комплекс малого телескопа для астрофизических исследований/Абраменко А. Н., Прокофьев В. В. , Бондарь Н. И. , Майер В. А., Павленко Е. П., Шарипова Л. М. // Изв. Крым. астрофиз. обсерв., 1988, 78, С.182-192
Джерела інформації:
1 Реферативный журнал. 51 астрономия., М.: ВИНИТИ, 1988, №12, С.161
2 Европейско-азиатское астрономическое общество.Список членов АстрО,прошедших перерегистрацию.
3 Професор Ніконов Володимир Борисович/Валентина Прокоф'єва-Михайловська//Світогляд №3 (41), 2013 -80 с.-С. 44
4 Астрономы России 1917-2017/ науч. ред. А.М.Черепащук, Казань, Казан. фед. ун-т, 2017.- 568с- C.388
