Стешенко Микола Володимирович Основні факти:
Дати життя: 28.10.1927 - 19.03.2018
Місце народження: с. Диканька, Полтавська область, Українська РСР
Навчався: Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка (з 1999 р. Київський національний університет імені Тараса Шевченка) (1950);
Область досліджень: сонячна фотосфера і хромосфера, астрофізика, фізика Сонця, приладобудування, сонячні телескопи, космічні місії. Кандидатська дисертація: Дослідження сонячної хромосфери по спектрограмах затемнення 25 лютого 1952 року і 30 червня 1954 року. (1955 Головна астрономічна обсерваторія АН СРСР, Пулково); Докторська дисертація: Структурні особливості активних утворень Сонця (1973 Державний астрономічномічний інститут імені П. К. Штернберга, Московський державний університет імені М. В. Ломоносова);
Біографія:
Народився 28 листопада 1927 р. у с. Диканька Полтавської області Української РСР в багатодітній сім'ї голови колгоспу "Іскра комунізму". В сім'ї було троє дітей.
Як золотого медаліста, без екзаменів прийняли на фізичний факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка.
У 1950 р., завершивши навчання в університеті, він вступив до аспірантури Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка.
Протягом 1953-1957 рр. працював в астрономічній обсерваторії Київського університету.
У 1955 р. у Головній астрономічній обсерваторії АН СРСР в Пулково він захистив кандидатску дисертаціюя "Дослідження сонячної хромосфери по спектрограмах затемнення 25 лютого 1952 року і 30 червня 1954 року".
У 1957 р. астроном був прийнятий на посаду молодшого наукового співробітника в Кримську астрофізичні обсерваторію, де він пропрацював понад 60 років. 28 років з 1960 р. він був заступником директора з наукової роботи, 17 років з 1988 р. директором обсерваторії, протягом 2005-2016 рр. був завідувачем лабораторією експериментальної астрофізики, а в останні роки науковим радником лабораторії перспективних розробок. Протягом 30 років очолював редколегію журналу «Вісник Кримської астрофізичної обсерваторії».
У 1973 р. захистив у Державному астрономічному інституті імені П. К. Штернберга в м. Москва докторську дисертацію "Структурні особливості активних утворень Сонця".
4 грудня 1997 р. астроном був обраний Академіком НАН України.
Він був Головою секції "Прилади і методи астрономічних досліджень" Астрономічної ради АН СРСР.
З 1989 р. вчений працював на посаді професора кафедри астрономії та методики фізики Сімферопольського державного університету імені М. В. Фрунзе (з 1999 р. - Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського), в 1999 р. йому було присвоєно вчене звання професора.
У 1990 р. астронома обрано член-кореспондентом Академії наук СРСР, а у 1991 р. його було обрано член-кореспондентом Російської академії наук.
У 1998 р. він був удостоєний почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
У 2000 р. на V з'їзді Української астрономічної асоціації йому присвоєно звання “Почесний член УАА” та обрано до Ради УАА.
Також він входив до редакційної колегії журналу "Космічна наука і технологія".
За космічні дослідження академік Стешенко нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, "За трудові досягнення" ІV ступеня, а також дипломом Всеукраїнської акції "Золота Фортуна".
Помер 19 березня 2018 р.
Основними напрямками роботи вченого є фізичні процеси на Сонці, астрономічна інструментація, зокрема, до прецизійної оптики і телескопобудування. Велику увагу він приділив створенню оптики великих космічних телескопів та наземних телескопів з адаптивною оптикою. Сконструював ультрафіолетовий орбітальний сонячний телескоп, який успішно працював на орбітальній станції «Салют-4». Керував створенням першого вітчизняного багатоелементного телескопа з діаметром дзеркала 1,2 м; розробкою технологій одержання першокласних оптичних поверхонь (зокрема, дзеркал із ситалу).
Він є автором понад 100 наукових публікацій і 4 авторських свідоцтв.
Під його науковим керівництвом було створено ультрафіолетовий орбітальний сонячний телескоп, який успішно працював на борту станції «Салют-4», створена оптика високої якості для космічного телескопа діаметром 0.8 м, який працював на борту супутника «Астрон».
Вчений показав, що сонячні плями виникають в активній області при напруженості магнітного поля понад 1500 Гс, а не 200-300 Гс, як вважалося раніше. Експериментально встановив верхню межу для магнітного поля сонячних гранул і виявив тонкоструктурних елементи у флоккуламі Сонця. Вивчаючи сонячні спалахи, показав, що ці утворення дуже неоднорідні, з характерним розміром неоднорідностей менше 1". Отримав важливі результати на основі аналізу ультрафіолетових спектрів активних областей, в зокрема виявив посилення ультрафіолетових ліній високоіонізоване атомів металів, знайшов, що швидкості невпорядкованих рухів плазми у верхніх шарах атмосфери Сонця, цебто в перехідній області між короною і хромосферою, можуть досягати значення 100 км/с. Він розробив методи прогнозування радіаційної небезпеки при сонячних спалахах, які використовуються в оперативній службі радіаційної безпеки космічних польотів. Під керівництвом і безпосередній участі вченого був створений перший в СРСР багатоелементний телескоп діаметром 1,2 м з великою роздільною здатністю. Розробив принципове рішення багатоелементного оптичного телескопа діаметром 25 м. У Кримській астрофізичній обсерваторії під керівництвом астронома-оптика була розроблена і освоєна технологія отримання першокласних оптичних поверхонь, зокрема великих дзеркал з ситалла. Це дозволило провести радикальну перебудову баштового сонячного телескопа обсерваторії, який став після цього одним з найбільших телескопів світу.
М.В.Стешенко відкрив дискретне зростання фотосферних магнітних полів на Сонці, що передує появі пір і плям.
На честь академіка його іменем названа малу планету № 2238 Сонячної системи.
Основні публікації:
1. Структура дифракционного изображения в некоторых типах звездных интерферометров /Димов Н. А., Ковтуненко В. М., Легкодым А. В., Попов Г. М., Родин А. Л., Стешенко Н. В. // Изв. Крым. астрофиз. обсерв., 1988, 78, С.206-222
2. Космические исследования в НИИ "Крымская астрофизическая обсерватория» / А. Е. Вольвач, Н. В. Стешенко, Н. Н. Степанян, Э. А. Барановский, А. В. Брунс, В. В. Румянцев, В. П. Таращук, Ю. Ф. Юровский, Ю. Т. Цап, В. А. Котов и др. // Перспективы космических исследований Украины: сб. ст.- Академпериодика, 2011.- С. 104 – 118.
3. Результаты исследований, проверенных с орбитальным солнечным телескопом ОСТ-1 станции «Салют-1» / А. В. Брунс, Г. М. Гречко, А. А. Губарев,.. А. Б. Северный,.. Н. В. Стешенко и др. // Космическая физика: Труды 6-х науч. чтений по космонавтике, посвященных памяти выдающихся советских ученых – пионеров основания космического пространства.- М., 1982.- С. 37 - 45.
4. Результаты исследования ультрафиолетовых спектров солнечных активных образований, полученных на телескопе ОСТ-1 станции «Салют-4» / А. В. Брунс, Г. М. Гречко, А. А. Губарев…, А. Б. Северный,.. Н. В. Стешенко и др. // Научные чтения по космонавтике, 6, посвященные памяти выдающихся советских ученых-пионеров освоения космического пространства: Программа чтений.- М., 1982.- С. 10.
Джерела інформації:
1 Славні люди землі Диканської. Стешенко Микола Володимирович
2 astronomers.ru
3 astronet.ru
4 Літнарович Р.М. Українські астрономи. За матеріалами Вікіпедії станом на 10.06.2012 р. Рівне, 2012.-258 с.-C.168-183
