Астрономічна обсерваторія Львівського національного університету є власником цінного архіву, в якому зберігаються фотографічні платівки, починаючи з 1939 року. В цьому архіві за різними науковими програмами накопичений достатньо великий спостережувальний матеріал у вигляді фотографічних платівок різного формату (90x120 мм, 130x180 мм), не завжди оброблений або частково оброблений у відповідності з поставленими задачами. Часовий інтервал фотографічних платівок становить 38 років (1939 - 1976). Загальна кількість платівок Львівської колекції нараховує близько 8000, серед яких майже 6 тисяч платівок (переважно ширококутні) є прямими фотографіями північної частини неба. Проводились спостереження комет (Віпл-Федтке, Туттля- Джакобіні, Хонда-Бернасконі 1955, Мркоса 1955, Бернхама, Аренда- Роланда, Олкока, Ікея-Секі, Кілстона, Де Віко-Свіфт, Еверхарта та ін.), нових зір, змінних зір та малих планет.

Історія фотографічних спостережень у Львові розпочалась у 1934 році - було розпочато фотографування зоряного неба з метою пошуку і дослідження змінних зір. В 1932 р. на посаду директора Астрономічної обсерваторії Львівського університету призначено доктора Евгеніуша Рибку. Спочатку Е. Рибка відновив набір студентів, які слухали курси астрономії, розширив наукову тематику та інструментарій обсерваторії, розпочав спостереження змінних зір різних типів і роботи в галузі зоряної фотометрії. У тому ж році астрономічна обсерваторія отримала новий статус і назву Астрономічний інститут. З метою зміцнення матеріальної бази та організації систематичних спостережень в Астрономічному інституті при Львівському університеті було придбано зоряний та сонячний хронометри фірми Нарден.

Камеру з об'єктивом триплет Цейса (D=100 мм, F=50 см) було виготовлено в астрономічній обсерваторії Віденського університету, також збудовано три металеві павільйони для рефрактора Мерца, астрокамери (D=140 мм, F=70 см) і для рефрактора Цейса (D=130 мм, F=240 см), у 1935 р. придбано мікрометр Схілта та інше обладнання. Після монтажу обладнання професор Е. Рибка продовжує роботи з фотографічної фотометрії зір, які він започаткував, працюючи ще у Варшавській обсерваторії, для складання каталогу фотовізуальних величин близькополюсних зір. Крім цієї роботи, проводились спостереження окремих змінних зір різних типів, нових зір, покриття зір Місяцем. В період 3 1934 по 1939 роки результати спостережень змінних зір друкувались у збірнику наукових праць "Праці Інституту Астрономії Львівського Університету" та журналі "Уранія".

Війна внесла свої корективи в роботу обсерваторії, але не зупинила її. Було реквізовано деякі книги, арифмометри та хронометр. Решта обладнання вдалося зберегти від вивезення до Німеччини завдяки відвазі та винахідливості професора Е. Рибки. Особливо цінні спостереження, котрі проводились під час фашистської окупації в роки Другої Світової війни (близько 160 платівок), на жаль, не всі журнали спостережень за цей період збереглись.

Керівництво обсерваторією у післявоєнні роки (1945-1950р.р.) було покладене на професора І. Сирокомського. У цей час проводяться фотографічні спостереження змінних зір, нових зір, комет, місячних затемнень. Розпочинається видання Циркуляру Львівської астрономічної обсерваторії. Астрономічна обсерваторія стала науковою установою університету.

У повоєнні роки під керівництвом Я. Капка на астрокамері Цейса (D=10 см, F=50 см) продовжувались фотографічні спостереження вибраних ділянок неба з метою дослідження змінних зір, розташованих від північного полюса до ?=100. Виконано дослідження понад 160 довгоперіодичних змінних зір, для них побудовані криві блиску та визначені один або декілька моментів максимумів або мінімумів блиску (Я. Капко, А. Дульцев, Ю. Фридель, М. Гірняк). З 1963 р. проводяться фотоелектричні спостереження змінних зір (І. Шпичка, В. Головатий, В. Касеркевич). Спостереження на фотографічній астрокамері Цейса проводили кваліфіковані спостерігачі, а саме: Мергенталлер, О.Е. Монцібович, Я.Т. Капко, Лев Линда, В.І. Сілін, В. Бутирсков, Г.Т. Олійник, М.К. Вольницький, А.О. Копистянський, Федьковський, Р.П. Вавринюк, Г.Ф. Каширін, Ю.В. Фридель, І.В. Шпичка, М. Озарків, О.М. Ейгенсон, А.Т. Дульцев, М.Ю. Скульський, І.С. Лаба, І.І. Вовчик, Є.Б. Вовчик., М.Б. Гірняк.

Багато фотографічних платівок були виконані з кратною експозицією, використовувались різні типи фотоемульсій. Проводились спостереження нестаціонарних зір методами багатоколірної фотометрії з метою визначення фізичних параметрів змінності зір для побудови їх фізичної моделі. (EP Lyr, CX Lyr, BD Her, RZ Lyr, V342 Her, V733 Agl, CU Cyg та інші). Результати спостережень змінних зір періодично друкувались у випусках Циркуляру астрономічної обсерваторії Львівського університету: "Праці обсерваторії Львівського університету" - 10 випусків за 1933-1939 р.р.; "Циркуляр ЛАО" №№ 1-54 за 1946-1979 р.р.; "Вопросы астрофизики, серия астрономическая", в. 55-59 за 1980-1985 р.р.; "Ученые записки, серия физико-математическая", т.ХУ, в.4 за 1949 р.; "Астрономический сборник", в.2 за 1954 р.; в.3,4 за 1960 р.

У зв'язку зі світовими тенденціями віртуалізації астрономічних архівів Львівська астрономічна обсерваторія розпочала роботу зі створення бази даних фотографічних платівок згідно з форматом WFPDB. Каталогізацію архіву фотографічних спостережень Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету ім. Івана Франка почали проводити після приїзду головних кураторів WFPDB М.К. та К.П. Цветкових та їх позитивної оцінки стану архіву та умов його зберігання. (червень 2008 р.). Платівки зберігаються в дерев'яних шафах в приміщенні лабораторного корпусу заміської бази Львівської астрономічної обсерваторії в Брюховичах. Починаючи з 2008 року послідовно ведеться робота в напрямку створення каталогу фотоплатівок, враховуючи накопичений великий досвід створення і використання електронного архіву ГАО. На даний час проведена каталогізація майже 4500 фотографічних платівок.

Наступним кроком з віртуалізації архіву фотографічних платівок повинні стати сканування платівок та створення засобів зберігання, доступу та пошуку відсканованих даних із використання форматів та протоколів віртуальної обсерваторії. Сканування фотографічних платівок заплановано виконати за допомогою серійного планшетного сканера, котрий буде придбано в рамках спільного проекту з ГАО НАНУ. Потім інформація про відскановані фотоплатівки за допомогою розроблених в ГАО НАНУ програмних засобів буде розміщена в спільну Базу даних. Після сканування всі дані про наявність фотографічних платівок та їх цифрові скани будуть об'єднані в спільну Базу даних, яка буде вміщувати детальний опис всіх результатів фотографічних спостережень, які зберігають у архівах українських обсерваторій.