Початок наукових астрономічних досліджень на території сучасної України сходить до другої половини XVIII століття, - велися вони в Астрономічній обсерваторії Львівського університету (1769 р.) та Києво-Могилянської академії, де був організований астрономічний кабінет (1783 р.), хоча існують факти, що в Острозькій академії вже в 1620-х роках велися перші телескопічні спостереження. У ХIX столітті як для проведення постійних астрономічних досліджень і спостережень, так і підготовки майбутніх астрономів, були побудовані Морська (Миколаївська) астрономічна обсерваторія (1821 р.), астрономічні обсерваторії при Київському (1845 р.), Одеському (1871 р.), Харківському (1888 р.) університетах. У ХХ столітті були створені нові астрономічні інститути: Полтавська гравіметрична обсерваторія (1926 р.), Головна астрономічна обсерваторія (1944 р.), високогірна астрономічна обсерваторія на п. Терскол (1980 р., зараз - Міжнародний центр астрономічних і медико-екологічних досліджень), Радіоастрономіческій інститут (1985 р.). Кримська астрофізична обсерваторія АН СРСР (1944 р.), що бере свої витоки від Сімеїзькій обсерваторії (1908 р.). Астрономічні кабінети і обсерваторії були побудовані також при педагогічних інститутах у Миколаєві, Києві, Вінниці та ін..
Спостереження за небесними об'єктами в цих обсерваторіях велися в ХХ столітті на різних інструментах, у різні роки, як і в рамках широкого спектра наукових програм, у т.ч. космічних місій, і мають на сьогоднішній день різну ступінь готовності надання даних у стандартах IVOA (в т.ч. відсоток паспортизованих від загальної кількості даних), що визначає різноманіття і нинішню гетерогенну структуру інформаційного ресурсу обсерваторій України.
Основна складова цього інформаційного ресурсу - це неоцифровані скляні бібліотеки обсерваторій України, яки становлять собою важкодосяжне сховище великого обсягу астрономічних даних, найчастіше оброблених на кілька відсотків від їх справжнього потенціалу. За підрахунками Цвєткових, головних кураторів WFPDB (база даних архівів ширококутних платівок www.skyarchive.org, див. п.1.1), скляні архіви тільки трьох українських обсерваторій - Кримської, Одеської та Миколаївської - налічують більше 100 тис. негативів, і це тільки ширококутні платівки до яких не входять спектральні та інші спостереження. Дійсно, унікальною колекцією астронегативів є третя в світі склотека Астрономічної обсерваторії Одеського університету, що налічує близько 100 тис. платівок включно з колекцією Симеїзької обсерваторії 1930-1950 років. Колекція астронегативів ГАО НАН України налічує близько 80 тис. платівок, з яких каталогізовано біля 26,5 тис. платівок, з них оцифровано біля 4 %. За даними УАА дві університетські обсерваторії - Львівського і Київського університетів - також налічують близько 30 тис. платівок, ще не включених в WFPDB і взагалі не впорядкованих.
Характеристика сучасного стану архівів даних астрономічних спостережень (астронегативи, ПЗС-) в обсерваторіях України (з 1898 р. по 1990-ті роки) як майбутньої складової УкрВО міститься у цьому розділі сайту.
Попередній стан цих архівів і пропозиції щодо розвитку УкрВО було узагальнено для розгляду на 8-з'їзді Української астрономічної асоціації у червні 2009 р. і врахування у Резолюціях з'їзду УАА. А саме, у червні 2009 р. на з'їзді УАА в м. Києві створення УкрВО було визнано пріоритетним напрямом сучасного розвитку астрономії в Україні. Тоді саме була створена робоча група у складі представників організацій-регіональних членів УкрВО з підготовки концепції УкрВО і розробки стандартів ВО: Андріевський С.М., Андронов І.Л., Бондарь Н.И., Вавилова І.Б. (голова), Вірун Н.В, Єпішев В.П., Іващенко Ю.М., Казанцева Л.В., Пакуляк Л.К., Процюк Ю.І., Сергеєва Т.П., Сергеєв О.В., Хейфец І.М., Шляпников О.О., представники Інституту астрономії ХНУ ім. В.Н. Каразіна вирішили своє представництво у складі робочої групи УкрВО узгодити у робочому порядку. Також створено технічну группу для разробки стандартів і програмного забеспечения УкрВО, до складу якої увійшли представники обсерваторій, що розпочали дослідження з віртуальних астроінформаційних технологій і створення електронних архівів астрономічних спостережень: Вавилова І.Б., Мажаев О.Е., Пакуляк Л.К., Процюк Ю.І., Сергеєва Т.П., Шляпников О.О.
|
